Зараз трохи незрозумілим може вдаватись рішення назвати залізничну станцію Мельня, якщо саме поселення називається Залізничне, найближче село, Чорноплатове, знаходиться в 1 км, а село Мельня – далі, в 4 км від станції.
Хоча більше ніж 120 років тому, напевно, все було по-іншому, та й Мельня було чималим селом, із школою та училищем.
Станція має досить цікавий вокзал, про який декілька слів.
Станцію Мельня було відкрито 1893 року при будівництві Московсько-Києво-Воронезької залізниці, того ж року збудували та відкрили двоповерховий вокзал за типовим проектом у скандинавському стилі. Вокзал такого типу на дільниці від Києва до Зернова лише один, хоча взагалі існують і інші, наприклад на відрізку від Києва до Полтави.
Про типовість проекту пише Іван Студницький у своїй статті про вокзали України другої половини 19 ст – першої третини 20 ст:
“Типовий проект вокзалів на кількох станціях колишньої Московсько-КиївськоВозонезької залізниці “Братешки”, “Кучакове”, “Мар’янівка” та “Мельня” за художньо-архітектурним дизайном є близьким до вирішення вокзалів Скандинавії кінця 19 ст. Зокрема, як приклад можна назвати пасажирську споруду станції Корнсйо на залізничній гілці Остфолд у Норвегії. Найдавніша споруда – вокзал у Мельні – датований 1893р., роком заснування цієї залізниці, інші були побудовані 1901р. на новоствореній лінії Київ-Дарниця-Полтава.
Споруди прямокутні в плані, з вузьким центральним ризалітом входу, чітко виділеним лізенами та трикутним щитом. Декоративним акцентом архітектури є трактування аркових вікон (одинарних на першому поверсі та біфоріїв – на другому) з рельєфними сандриками, виконаними з лекальної цегли.”
Будівля вокзалу виглядає дуже симпатично і затишно. Кілька років тому була проведена реставрація.
Текст та фото Ігоря Дорожка, Олега Години та Максима Назаренка.
