Велика Круча
Село Велика Круча розташоване поряд із Пирятин. Багатьом українським туристам воно відоме першою крафтовою пивоварнею в Україні – вона ще й нині працює біля траси Полтава – Київ, і називається, як і село – “Велика Круча”. А село отримало назву від високого пагорба, на якому його заснували у 17 столітті. У Великій Кручі народився відомий […]
Помічна. Водонапірна вежа Шухова.
Місто Помічна відоме насамперед своїм залізничним вузлом, у який сходяться декілька важливих транспортних гілок.
Пісківка. Дві башти.
Про селище Пісківка на нашому сайті вже писав Іван Биков, але він не вказав там на один вагомий
Олександрівка
Олександрівка - типовий райцентр, який не вирізняється значною кількістю архітектурних пам'яток. Точніше їх тут практично немає взагалі.
Башти старого Житомира
Ця романтична колоритна будівля могла бути символом будь якого провінційного міста, у багатьох провінціях світу.
Перегонівка. Битва, Махно та залізний монстр
Перегонівка просто вразила.
Хащувате
Якби не цікава водонапірна башта - ми б може у цьому селі і не зупинились, хоч і їхали через нього раза чотири. Але ж хіба можна пропустити таку неоготику?..
Корделівка. Водонапірна башта
Раніше це село, засноване у 1760 році, називалося Постолове. У 1845 році тут збудували великий цукровий завод і село перейменували в Корделівку.
Чорнорудка
Із десяток разів проїжджаючи через Чорнорудку, помічав незвичайну водонапірну башту, але не було можливості зупинитись біля неї. Одного разу зупинився, та як на зло - забув фотоапарат.
Песковка
Не ожидал, что новое открытие ожидает меня в близком к столице и, казалось, давно изученном Бородянском районе.
Львів. Церква Вознесіння на Знесінні
Цей храм відноситься до споруд, які будь хто назве красивими. Це храм із поштівки. Він мався б служити візитівкою для будь якого міста. Але не для Львова.
Водонапорная башня в с.Почтовое
Интересную водонапорную башню посмотрели по дороге из Симферополя в Бахчисарай.
Маліївці
Це місце сміливо можна назвати наймальовничішим куточком Поділля.
Романківці
Найбільше село Сокирянщини – РОМАНКІВЦІ (перша згадка – 1565 рік, 5 тис. мешканців). Деякі пов’язують походження його назви з галицьким князем Романом Мстиславовичем, хоча, більш ймовірно, що своєю назвою Романківці зобов’язані засновникові села Роману, який переселився на задністрянські землі з Поділля. З 1834 року Романківці становляться волосним центром Хотинського повіту, зберігаючи цей статус до 1920 року. Наприкінці ХІХ століття в селі збудовано першу початкову школу, волосний будинок, лікарню.
Володимирівка (Наталіївка). Щусєвська перлина в туберкульозному санаторії
Садибу у гарному сосновому лісі, на березі річки Мерчик, неподалік від сільця Сорокове (заснованого у 1810 році) почав будувати Іван Харитоненко (про цього мільйонера-мецената ми вже писали у нарисі про Суми). Він же й назвав садибу Наталіївкою (на честь своєї молодшої дочки). Справу розбудови маєтку продовжив син Івана Герасимовича – Павло. За його кошти було зведено великий палац і більшість садибних споруд: флігель, манеж, стайні, водонапірна вежа. Справжньою окрасою маєтку стала велика брама зведена за проектом відомого архітектора Олексія Щусєва.