Турятка
На північ від Верхніх Синівців розташоване велике село ТУРЯТКА (Глибоцький район). В селі збереглося два храми: мурований і дерев’яний, а також колишній панський маєток.
Йорданешти
Велике село ЙОРДАНЕШТИ Глибоцького району, що розташоване у долині Серету, відоме з 1524 року. У радянський період мало назву Підлісне.
Лаврів
Лаврський монастир ордену василіан знаходиться у передгір'ях Карпат у селі Лаврів Старосамбірського району. Від траси Львів - Ужгород, яка йде через Ужоцький перевал, його відділяє декілька кілометрів не дуже гарної ґрунтовки.
Старий Вовчинець. Сільський краєзнавчий музей
Всі, хто прямує до центру старообрядництва Білої Криниці, неодмінно проїжджають село СТАРИЙ ВОВЧИНЕЦЬ. Село вперше згадується у 1703 році. У 1774 році воно становиться власністю монастиря Барновського, а з 1780 року його разом з навколишніми селами починають заселяти російські старообрядці.
Тереблече
В селі Тереблече Глибоцького району знаходиться міжнародний контрольно-пропускний пункт українсько-румунського кордону. Поселення виникло в молдавсько-турецький період і було заселено переважно румунами і пізніше мало назву Тереблешти Румунські. Із входженням Буковини до складу імперії Габсбургів біля румунських Тереблештів виникло нове німецьке поселення, яке отримало назву Тереблешти Німецькі. В радянський період села були об’єднані під назвою Порубне. Сьогодні Тереблешти налічують 2,9 тис.
Червона Діброва. Дібровська Січ
Село ЧЕРВОНА ДІБРОВА (0,6 тис. мешканців), розташоване на північ від Димки на берегах невеликої річки Дерелуй. Дорога від Димки сюди дуже складна: вузький розбитий серпантин. Директор Димківського музею О.Кобилянської Іван Деметерович Дан, разом з яким ми їхали у напрямку Червоної Діброви, до останнього відмовляв мене їхати цією дорогою. Але я не скорився. Так, вона дійсно була складною, але ж які краєвиди!
Ягільниця
Села Ягільниця і Нагірянка, що в 10 кілометрах на південь від Чорткова, колись були одним населеним пунктом з назвою Ягільниця. Сьогодні їх розділяє річка Черкаска: костел і церква сьогодні територіально знаходяться в Ягільниці, замок і дерев'яна церква - у Нагірянці. Назва могла піти від польського короля Казимира Ягелончика, який зупинявся тут табором під час свого походу на Молдавію. А можливо й, від слова "ягель", яке означає місце зупинки воїнів.
Цурень
В селі ЦУРЕНЬ (Герцаївський район, 0,9 тис. мешканців) до 1918 року знаходилася митниця та пропускний пункт на кордоні Австрійської імперії та Румунії. Сьогодні це румунське поселення, відоме промисловим підприємством «Євро-Свинка». Раніше ж воно славилося не лише митницею, але й своєю архаїчною дерев’яною церквою «хатнього» типу. Сьогодні церква архангелів Михаїла та Гавриїла присутня в реєстрі архітектурних пам’яток України державного значення, але від її автентичності не залишилося й сліду.
Годинівка
У селі ГОДИНІВКА (Герціївський район, 1,4 тис. мешканців) знаходяться відразу дві оригінальні храми. З Луковиці можна потрапити, перетнувши річку Вицю та проїхавши декілька кілометрів поганенькою ґрунтовкою. Старший з них, дерев’яна церква «хатнього» типу Святих Миколая та Христофора, побудована у 1800 році і в подальшому зазнала добудов.
Буківка
Трохи інша за церкву в Поляні Дмитріївська церква в сусідньому селі БУКІВКА (Герцаївський район), побудована орієнтовно на початку XІХ століття (згідно реєстру – XVIII ст.) на кошти заможного мешканця села на прізвище Вільчинський.
Петрашівка
Найскромніше з усіх дерев’яних церков XVII століття виглядає Архангельська церква в селі ПЕТРАШІВКА (1663 рік). Її жерстяний дах, що за висотою вдвічі перевищує стіни, поржавілий та обдертий, а всі хрести на ньому давно похилилися. Чотирьохскатну кришу підтримують ступінчасті фігурні кронштейни – випуски верхніх вінців зрубів.
Підвальне
У невеликому селі ПІДВАЛЬНОМУ (Герцаївський район, 0,7 тис. мешканців) знаходиться найстаріший в Буковини зразок дерев’яного храму архаїчного безкупольного типу. Але сьогодні цього ви, нажаль, не побачите…Чотирьохтомник повідомляє, що Здвиженська церква побудована у 1561 році. Хоча пам’ятна табличка на храмі називає її «церквою Параскеви» і сповіщає про іншу дату – 1735 рік, називаючи ктиторів церкви – Костянтина Брагу та Ніколая Холбана.
Круп’янське
Село КРУП’ЯНСЬКЕ (0,5 тис. мешканців), що знаходиться за Великою Будою, якщо їхати у бік Чернівців. Сюди їдуть, щоб побачити архаїчний дерев’яний храм «хатнього» типу. Благовіщенська церква у Круп’янському побудована у 1772 році Савою Волчинським за допомогою його брата Костянтина і є типовим для Герцаівського району храмом «хатнього типу». Пізніше до бабинця збоку був прибудований невеликий тамбур з чотирма віконцями, над входом до якого розміщено образ Богоматері, оформлений рушником.
Мала Буда
Церква Всіх Святих у МАЛІЙ БУДІ (0,55 тис. мешканців) побудована у 1754 році Костянтином Холбаном та перебудована у 1818 році. Представляє собою пізній зразок мурованого безкупольного храму, який отримав розповсюдження на Буковині у першій половині ХІХ століття. В храмі проявилися типові риси україно-молдавської храмової архітектури: план у формі трилисника, відсутність куполу та включена у загальний об’єм невисока дзвіниця баштоподібної форми.
Велика Буда
В селі ВЕЛИКА БУДА (1,2 тис. мешканців) продовжимо знайомство з мурованою храмовою архітектурою сіл Герцаївського району. Успенська церква в Великій Буді з’явилася значно пізніше за храм Різдва у сусідніх Байраках. Вона побудована у 1794 році з каміння братами Костянтином і Іллею Холбан і крім типових для Буковини елементів україно-румунської архітектури містить окремі риси візантійської та галицько-волинської шкіл храмового зодчества.