Дерев’яна церква Святої Параскеви в селі Розгадів (перша згадка про село датується 1494 роком) стоїть біля дороги з Поморян до Бережан, на пагорбі. Церква-попередниця була збудована ще у 1696 році (в 1867 р. храм розширили, а в 1874 – розписали), та проіснувала в Розгадові до 1910 року. Церква була однокупольною, покритою ґонтом. В 1910-1911 р. її було розібрано та перевезено до села Йосипівка, де вона, на жаль, згоріла.
А можливість продати стару церкву виникла тому, що на той час була збудована нова церква. Будівництво за о. Євстахія Данилевича розпочав майстер Михайло Дидик із Дрищева (нині – Надрічне), причому почали будівництво без дозволу, який отримали пізніше за фактом будівництва. Ймовірно, посприяв цьому граф Потоцький, який надав дуби для спорудження церкви. В 1911 році відбулось освячення храму. Зі старої церкви залишились речі церковного вжитку, бічний престол Божої Матері та багато ікон на стінах та іконостасі.
Під час І світової війни святиня зазнала пошкоджень та потребувала ремонту, який здійснили у 1928 році. До 1946 року парафія належала до УГКЦ. В радянські часи, починаючи з 1946 року церква була постійно діючою. Воно й зрозуміло, в цей період храм належав РПЦ, якій необхідні були осередки російського впливу на Галичині. З 1992 року парафія знову влилась в лоно УГКЦ.
2010 року, до святкування 100 річниці, храм було капітально відновлено. Сама церква дуже гарна, хрещата в плані, при цьому має три верхи. Тішить, що при ремонті бляхою зачепили лише деякі елементи.
Щодо світлин. Був вже вечір, а темніє в цій місцевості дуже швидко, за 20-30 хвилин сутінки перетворились у суцільну пітьму. Тому світлини в напів-мороку, але ж і тут видно її краса.
В Розгадові народився видатний син українського народу, поет, письменник, композитор, журналіст та громадський діяч Роман Купчинський (1894-1976). А ще січовий стрілець і, як влучно написано на пам’ятнику, встановленому до 100-ліття від дня народження Р.Купчинського – співець стрілецької слави.
Батько Романа Купчинського був місцевим священиком. В селі поруч з церквою знаходиться садиба батьків – колишній парафіяльний будинок, в якому 1990 року відкрито музей.
В 1914 році Купчинський записався до легіону УСС. У складі січового стрілецтва брав участь у багатьох битвах, знавав і радість перемог, і гіркоту поразок. В 1920-1921 роках був у польському полоні.
Перший вірш опублікував в 1915 році. Взагалі в доробку поета значна частка поезій належить якраз до стрілецької тематики, ці поезії були покладені на музику та стали відомими піснями. Стрілецтву також присвячений роман-трилогія “Заметіль”, написаний в 1928-1933 роках.
У міжвоєнний період викладав в університетах, співпрацював з багатьма виданнями, журналістику поєднував з літературою, публікував свої художні твори, статті, спогади. Головував у Львівському товаристві письменників та журналістів.
Роман Купчинський ще з часів січового стрілецтва товаришував із Левком Лепким. Ця дружба, а також співпраця за окремими проектами розтягнулась на роки. Так, Купчинський писав тексти то лялькового театру гумору та сатири, створеного Лепким у 1926 році, після війни вони вдвох були співавторами при написанні сценаріїв до “Вертепів”.
1939 року Роман Купчинський переїхав до Кракова, наприкінці ІІ світової війни – до Німеччини, а в 1949 році емігрував до США. До кінця життя він продовжував займатись літературною творчістю, писав вірші та пісні (всього створив мелодії та слова до 84 пісень на різну тематику).
Текст Ігоря Дорожка, фото Романа Маленкова.
P.S. Поряд із пагорбом, на якому стоїть церква, протікає невелика річка Махнівка. На цій річці, ще у 2018 році, стояли руїни дерев’яного водяного млина. Чи збереглися ще вони – ми не знаємо.
