На південний схід від Гірокастри, прямо на схилі гірського хребта Бурето, лежить село Лібохова Libohovë. Дуже красиве село, розкидане по траверсу та невеликих терасах, на одній з яких стоїть головна пам’ятка Лібохової – замок, зведений Алі-пашою Тепеленським, для своєї сестри – Шаніки. Вона вийшла заміж за представника роду Лібохова – це були небідні місцеві пани – і отримала замок та землі, як весільний посаг.
Замок досить простенький, чотирикутний, із багатогранними баштами на кутах та відносно невисокими стінами. Всередину не зайдеш – головну браму завалено камінням, хвіртки, у стінах зачинені, а із щілин тече вода. Виглядає так, що у замку зробили якийсь великий водний резервуар, але перепитати не вдалося – хоча до замку підходять городи, і там були селяни із сапками, але англійської вони не знали.
Над замком, на високій терасі, стоїть башта, до якої ми не дісталися – чи то сторожева, чи оборонна, чи водонапірка, але, на вигляд, дуже стара. В селі є кілька діючих мечетей, а ще є залишки мечеті, потужна нижня частина мінарету, похилена, як башта у Пізі.
В центрі села облаштовано симпатичну пішохідну зону. Десь є садибний будинок роду Лібохова та дуже старий платан. Але їх ми не шукали, натомість звернули увагу на численні доти, розкидані навколо села – Ходжа їх розкидав у самих неочікуваних місцях.
Текст та фото Романа Маленкова.
