За 12 км від курортної Саранди, на тлі прекрасних гір, недалеко від мальовничої дороги через ущелину, розташоване село Месопотам. Етимологія назви така ж, як і в легендарної Месопотамії – Межиріччя (між ріками), і це вказує на грецьке походження поселення.
Біля села Месопотам розташований унікальний монастир, який звели у 1224-1225 рр. Хоча головний храм монастиря – церкву Святого Миколая збудували у 11 ст., причому на руїнах чи підмурках значно древнішого храму.
Нині монастир зачинений на реставрацію. Від великої башти-дзвіниці залишилась одна висока стіна (із дзвонами) – метрів 8 у висоту. Монастирське подвір’я оточене нижчими стінами – близько 2 м. поряд із монастирем розташоване християнське кладовище.
Церква Святого Миколая унікальна, адже вона має дві абсиди. Дослідники припускають, що храм використовувався одночасно двома християнськими конфесіями – православними і католиками – таким чином мешканці Месопотаму вирішили проблему антагонізму і схизми.
Храм зачинено – пишуть, що реставрація вже триває 20 років, але і зовні роздивитись його стіни з барельєфами – неймовірне задоволення. Лев, собака, дракони, орел – класнючі зображення, які я не бачив на жодному іншому православному храмі. Дракон у християнстві – це данина язичеським віруванням греків. Дракон із вузлом у хвості, та дракон із хвостом, накрученим на шию. Є давній грецький міф, про жерця Лакоона та його двох синів, яких задушили змії-дракони. От це з тієї тематики, хоча чому вони у християнському храмі?
У 18-19 ст. храм перебудовували. Мене дивує наскільки ж віротерпимими були турки у Албанії. Тоді заклали другий вхід до церкви, який, очевидно, колись служив для католиків.
Текст та фото Романа Маленкова.
