Фортеця Гоніо, Гоніо-Апсароська Gonio Fortress – варіант відірватися від пляжу в Батумі або інших пляжів Аджарії. І вона варта того. Хоча збереглися тільки стіни, фундаменти та залишки римської каналізації – це одна з найбільших фортець Грузії і її найдавніша кам’яна споруда. Хоча, насправді, вона невелика. Загальна довжина її стін становить 900 метрів, висота стін десь до 5 метрів, а веж – метри на 2 вища. На сьогоднішній день у фортеці ви нарахуєте 18 веж, а спочатку їх було 22. 
Її повна назва Гоніо-Апсароська фортеця. За легендою, саме тут поховали Апсірта – царевича, брата Медеї. Якщо ви вже вибралися у Грузію, то, як це не парадоксально, вам потрібно прочитати грецькі міфи – хоча б про аргонавтів і золоте руно. Адже на згадки про їхній візит наштовхуєшся в самих неочікуваних місцях. Так само, напевно, наштовхнувся й батько Апсірта, що переслідував Ясона та Медею, на шматки свого сина в морі. Апсірт відправився в плавання разом з аргонавтами, але заплив недалеко. Романтичної пригоди не вийшло. Його ж сестра Медея вбила і покраяла на дрібні кавалки. Вона розкидала їх в море на шляху свого батька, який гнався за Ясоном із золотим руном. Доки знайшли всі шматочки, доки захоронили, від Ясона й слід пощез. От нібито саме на місці фортеці й поховали шматки нещасного Апсірта.
Ніякої могили Апсірта зараз немає, але натомість є могила героя уже іншої міфології. Грузини вважають, що у фортеці похований апостол Маттій-Матвій Matthias. Не плутайте з євангелістом Матвієм. Тільки тссс. Не розповідайте про це німцям. Адже його цілющі мощі лежать у бенедиктинському абатстві святого Маттія у Трірі. Уявляєте, людина прийшла у Трір, зцілилася, а ви їй: а немає у вас мощей. Що ж їй, знову хворіти?
За грузинською версією апостол Матвій після смерті Христа прийшов до римської фортеці Гоніо і залишився тут проповідувати. Його прийняли у коло апостолів замість Іуди Іскаріота, а куди послали проповідувати – існують різні версії.
Римляни прийшли сюди після греків у I столітті нашої ери. Щось перебудували, щось додали і з’явився надійний форпост для охорони рубежів. Нібито тут навіть влаштовували гладіаторські бої та інші цирки. Візантійці, в яких з часом перетворилися римляни, теж тут трохи похазяйнували, а їх виперли турки, яких через 400 років змінили москалі.
Про фортецю надовго забули, аж доки тут не знайшли кілька скринь із золотими монетами і коштовностями. Одним словом, у надії ще щось знайти вирішили й розкопки провести. Тому на кожному кроці тирчать труби каналізації, які розкопали, щоб ще раз пересвідчитися, які розумні були римляни.
Мандроголіки ж розумніші, бо мандрують і знають, що в Україні ще й досі в селах труби не поклали. Бо українці мудрий народ і знають, що нема чого до цих витребеньок звикати. От римляни ніжилися і де тепер?
Сергій Щербій – текст і фото
