За 16 км на схід від міста Пафос, недалеко від головної траси, яка з’єднує південне узбережжя Кіпру (в даному випадку це відрізок Лімасол – Пафос), лежить село Куклія Kouklia. У давні часи, 1200 років до нової ери, на місці села, було засноване місто, яке стало столицею Кіпру. І назвали його… Пафос. Так-так – столичний Пафос існував саме тут, і тут був головний його храм – величезне святилище Афродіти, до якого стікалися паломники з усього Середземномор’я. Місто було дуже багатим – про це дають зрозуміти відкопані археологами залишки віл, в одній з яких знайдено мозаїчну підлогу із зображенням Леди і лебедя.
Найвідоміша мозаїка Кіпру – Леда і лебідь.
Залишки храму Афродіти.
Якийсь час Пафос був містом-державою, навіть королівством. Останній його король вирішив перенести столицю, до новозбудованого міста, західніше Пафоса. Нове місто він назвав – Неопафос, відповідно старий почали називати Палеопафос. Після перенесення столиці, в Палеопафосі продовжував функціонувати храм Афродіти – до нього продовжували їхати паломники. Римляни теж шанували Афродіту, хоч і називали її Венерою. А от після поширення християнства культ Афродіти занепав, як занепав і Палеопафос. У 4 столітті великим землетрусом було зруйновано святилище Афродіти й про колишню столицю усі забули.
Коли на місці Палеопафоса з’явилося село Куклія – достеменно невідомо. Ще до приходу на Кіпр франків (до 12 ст.), у візантійський період, поселення називалося Кувуклія Kouvouklia. Слово kouvouklion грецькою означає гробницю, а ще приміщення для можновладців. Франки скоротили назву, розмістили у селі королівський маєток (замок) Лузіньянів, а поряд – плантації цукрової тростини.
Візантійський храм.
Залишки храму Афродіти відкопали археологи – зараз вони експонуються. Зовсім недалеко стоїть християнська церква Панагія Католіки, зведена у 12 століття із каменю святилища Афродіти. Крім того, з руїн храму будували укріплення маєтку королів Кіпру, який пізніше, в османський період, переробили в укріплений заїжджий двір – хан. Нині в приміщеннях колишнього маєтку королів, розташовано Музей Палеопафосу. Саме тут зберігається легендарна мозаїка «Леда і лебідь», а ще цінним експонатом є гладкий, чорний великий камінь – фалічний символ, символ кохання і плодючості. Крім того тут багацько кераміки, невеликих статуй – ну як у будь якому музеї античності.
По підмуркам та залишкам колон храму Афродіти можна судити про загальні величезні його розміри. Оці підмурки – все що залишилося від масштабного колись, неймовірного культу богині кохання та плодючості, в якому приймали участь десятки тисяч людей, із оргіями, жертвоприношеннями і тд. Треба обов’язково побувати у Куклії
Текст та фото Романа Маленкова.
Реконструйований замок Лузіньянів, в якому містився турецький караван-сарай.
