Найстаріші міста на території нинішньої Німеччини були засновані стародавніми римлянами як римських військові табори на території тутешніх римських провінцій – на колишніх землях кельтських і германських племен уздовж Мозеля, Дунаю і Рейну.Багато з них уже відзначили свої 2000-літні ювілеї. Яке ж місто є найстарішим?
Часто найстарішим німецьким містом називають Трір. Північний Рим був найбільшим і найважливішим серед римських міст, в якому проживало до 70 тисяч чоловік. Засновниками німецького міста Аугсбурга були Друз Старший і Тиберій. Вони прибули на висілки імперії аби на бажання свого прийомного батька – римського імператора Октавіана Августа закласти військовий табір. Римська Colonia Claudia Ara Agrippinensium і зараз так і називається колонія – Köln.
Проте першим з усіх німецьких міст, згаданих у літописах, є Кемптен Kempten. Сьогодні неофіційна столиця району Allgäu у Баварії. Запис датовано 18-м роком н.е. Грецький географ Страбон згадав про Cambodunum як поселення кельтів. Наука як завжди дещо відставала й у ті часи, бо приблизно за 30 років до цього римські війська зайняли тутешні кельтські території, на яких знаходилося поселення Камбодун.
Воно навіть встигло побути столицею римської провінції, доки вона не перемістилася в Аугсбург. Коли римська імперія починає зменшуватися, алемани знову заволоділи містом. Між іншим німців іспанці так і називають Aleman.
Уже у середині 8 століття монахи Магнус і Теодор зі св. Галлена приїжджають у Баварію. Теодор будує Марієнкірхе. Навколо неї виростає Кемптенський монастир – перший на території Allgäu.
Король Карл Великий одружується з 14-річною дочкою герцога Гільдегард, яка має родинні зв’язки з Кемптеном. З другої половини того ж 8 століття вона стала великим благодійником молодого монастиря, який таким чином став помітним у імперії Карла. З Італії вона привезла монастирю мощі, а то як же таке святе місце і без кісточок мучеників.
У середньовіччя у монастирі уже почали розповідати, що тут похована Гільдегард, а також її син Луї Побожний. Швиденько побудували каплицю Хільдегард Hildegardkapelle, яка стала черговим місце паломництва. Особливо коли відбулося кілька справдешніх чудес, про які під великим секретом монахи розказували всім. Навіть зараз пам’ять про Гільдегард в Кемптені все ще дуже помітна: Центральну величезну площу перед базилікою Св. Лоренца була названа на її честь Hildegardplatz. Пишуть, що до 1950-х років багато дівчат, народжених у Кемптені, були названі на честь Гільдегард.
Місто розвивається аж до загострення конфлікту між католиками та протестантами, в якому місто Кемптен приєднується до протестантів. Імператорські війська і шведи декілька разів брали місто штурмом у роки тридцятилітньої війни, як результат частина міста згоряє, виживає ледве 15 жителів. Здається навіть чумі уже не зняти тут свою жертву, але вона приходить у місто.
На початку 18 століття черговий князь ігумен засновує ще одне поселення Так майже століття було стіна до стіни два міста під назвою Кемптен.
Наполеонівські війни прокочуються через місто, як і всі наступні.
Здається води Iller, у яких милується місто, змили всі століття і зараз Кемптен такий милий і чудовий.
Пам’ятки Кемптена
Колишня резиденція князя ігумена – одна з вражаючих пишністю бароко і рококо невеликих резиденцій, які розкидані по всій Німеччині.
Поруч на величезній площі величний собор базиліка Святого Лоренца St.-Lorenz Basilika, оздоблена мармуром і золотом у стилі рококо і бароко.
Ратуша Rathaus побудована наприкінці 15 століття у типовому баварському стилі. На Rathausplatz декілька барів і кафе, щоб посидіти, випити та насолодитись вуличним життям.
Розташована на пів дорозі між річкою і ратушою St.-Mang-Kirche ще одна вражаюча споруда, яка втілює багатство церкви. Манг – це святий Магнус на баварському діалекті. Особливо цікаво порівняти її зі святим Лаврентієм. Поруч з церквою Sankt Mang Brunnen – у центрі святий Магнус, оточений чотирма фантастичними істотами, на яких сидять діти.
Що подивитися у Кемптені з фортифікацій. У місті збереглося декілька веж, фрагмент стін і маленький замок на пагорбі поруч з центром міста, де зараз Burgenmuseum. Поруч пивний сад, можливо, мандроманіякам повезе і він буде відчинений.
Сергій Щербій – текст і фото
