Що ж можна побачити у Констанці?
Констанца – найпарадоксальніше місто Румунії. Найбільший порт країни, але не має пасажирського морського вокзала, прекрасні море і клімат, але не курорт, неймовірна кількість старовинної, дуже симпатичної, інколи шедевральної архітектури, купа музеїв, велика кількість античних розкописьк – але Констанца не туристичний центр. Місто дуже цікаве, але чимось воно мені нагадало міста Північного Кіпра – у всьому відчувається минулий розквіт і сучасний занепад.
Головна пам’ятка Констанци – казино, стоїть без господаря і занепадає
Констанца стоїть на античному грецькому місті Томіс. На фото розкоп терм
Констанца – супердревнє місто – близько 500 року до нашої ери його заснували греки, і назвали його Томи (Томіс). В 29 році до н.е. його захопили римляни. У 8-му році (в голову не вкладається, як давно) римський імператор Август заслав сюди легендарного Овідія. Поет помер саме у Констанці у 16 році. Нині, на головній площі міста стоїть пам’ятник Овідію.
В 4 столітті імператор Констянтин Великий перейменував місто в Константиніану, а у 10 столітті воно вже називалося Констанца.
В Констанці десятки тисяч мусульман, тому і мечетів немало. Ми бачили чотири
До захоплення турками місто входило у склад Болгарського царства. Турки прийшли сюди у 1419 році, ще до захоплення Константинополя (1453 р.), і володіли Констанцою до 1878 року. В часи османського володарювання 36% населення міста становили кримські татари, які мігрували із Криму, після його окупації Росією; близько 30% греків та близько 20% болгар. Нині болгари та греки складають менше одного відсотка; трохи більше 5% становлять мусульмани (кримські татари та турки). Всього населення у Констанці під 290 тисяч, а у міській агломерації 425 тисяч.
Після приходу в Констанцу румун місто почало активно розбудовуватись. Головною причиною був порт, з якого, в усі куточки Європи, відправляли карпатський ліс. Саме тоді (кінець 19 початок 20 ст.) в місті з’явилася дивовижна забудова. Багаті купці та промисловці зводили тут прибуткові будинки та готелі, в місті з’являлися ресторани та помпезні вілли, а у 1908 – 1910 рр. збудували головний символ Констанци – казино.
Велика мечеть Констанци була зведена за наказом короля Румунії Кароля І, тому її називають Королівською
Будівля Казино постала прямо над морем, нині це бульвар Королеви Єлизавети. Її звели за проектом французького (чи швейцарського) архітектора Данієля Ренара (Daniel Renard) у стилі арт-нуво (це напрямок модерну). Крім гральних салонів, тут був великий зал, де проводились міські бали та театральні вистави. Осередком ігорного бізнесу Казино було до 1941 року. Потім це був військовий шпиталь, будинок партійних зібрань (комуністичних), ресторан, а потім… неймовірну будівлю покинули. Кажуть, що це сталося в результаті судових процесів за право власності – відразу кілька власників почали претендувати на Казино, і суд цей триває вже два десятиліття, а будівля стоїть зачиненою і облупленою. Як і багацько гарних старих будинків в історичному центрі.
Уявіть собі гарну старовинну затишну бруковану вуличку, з кольоровими будиночками, квіточками, ресторанчиками – ну все як у еталонному європейському містечку, і тут, за кілька десятків метрів на цій же вуличці, будинки без вікон, із забитими дверима й оббитим тиньком на стінах. І таких будинків десятки, а може й сотні. Всі вони архітектурно довершені, але усі покинуті й занехаяні.Тут є цілі вулиці-привиди. В Румунії я такого більше не бачив ніде. Чому вони у такому стані? Невже місто так бідує?
Констанца зовсім не бідує. Парадокс покинутих будинків історичного центру в тому, що відібравши розкішні капіталістичні садиби у власників, комуністи заселили їх пролетарями. Після падіння режиму Чаушеску старі власники змогли знову претендувати на відібране житло. Тисячі судових позовів і досі лежить у судах Констанци. Згідно із законом, влада зобов’язана конфісковані будинки повернути, але ж куди діти мешканців, які теж отримали це житло, згідно із законом. Відповідно влада повинна забезпечити рівноцінну жилплощу й отримати компенсацію… Мешканці самі почали кидати будинки, які не зрозуміло кому належать. Старі власники, чи їх спадкоємці, не поспішали заселятись, адже документально нічого оформлено не було, і рішень судів теж не було. Патовість ситуації доповнила ще й масова трудова міграція румун у буремні 90-ті – багатьох власників зараз знайти проблематично, а міська влада, без дозволу мешканців, не може розпочати ремонти. І бомбезна міська старувка руйнується. А могла б бути мекою для туристів.
Площа Овідія – головна у Констанці
І все рівно Констанца неймовірно цікава. Навіть вулиці-привиди. Чого варта одна лише центральна площа Овідія, на якій стоїть, Історико-археологічний музей – я його зразу сприйняв за ратушу (прімарію). Цю ефектну будівлю звели у 1879 році в румунському стилі. З того часу і до другої світової війни в Констанці з’явилися численні вілли, палаци, церкви і мечеті. Найбільшою є мечеть Кароля І (король Румунії, фундатор мечеті). Її звели у 1910-1912 рр. Розкішна будівля, із 47-метровим мінаретом, є висотною домінантою історичного центру. Нині вона музеєфікована, а на мінарет можна піднятись, і дуже раджу вам це зробити.
Крім мечеті Кароля І, я бачив у Констанці ще три мечеті, але православних храмів у місті значно більше. Десятки. Головним є кафедральний собор Петра і Павла, розташований в історичному центрі, недалеко від моря, на вулиці Архієпископській. Мечеть Кароля І стоїть на цій же вулиці, а ще на ній розташовано палац архієпископа та церква святого Антонія. Вулиця закінчується площею Овідія, про яку ми вже говорили.
У Констанці дуже багато археологічних пам’яток. Є цікава набережна, із маяком, старовинними готелями та великим пляжем. Я не сумніваюсь, що румунська влада знайде вихід і з Констанци зроблять цукерку. Але її треба побачити і зараз, бо вона і в руїні та депресії надзвичайно цікава. А потім доведеться їхати сюди ще раз. Але варто.
Текст та фото Романа Маленкова
