Андрушівка

Перша письмова згадка про Андрушівку датується 1663 роком. Тоді це було село, яке називалось Андрусівка. У 18 столітті поляки почали називати його на свій манер Андрушівкою. Зараз це районний центр в якому мешкає близько 10 тисяч осіб.

Палац у Андрушівці

Палац Бержинських-Терещенків

З кінця 17 століття Андрушівка належала польському роду Бержинських. Вони розбили тут парк та збудували палац. А в 1848 році в Андрушівці було зведено цукровий завод. Цей завод привернув увагу „цукрових королів” Терещенків і вони у 1869 році придбали підприємство. А разом з ним і маєток напівзбанкрутілих Бержинських та 18600 десятин землі (це майже те саме в гектарах). Більша частина земель були орними. Терещенки на них вирощували пшеницю (щорічно збирали до 40 тон), ну й, звичайно, цукровий буряк. Буряків на андрушівських землях щорічно збиралося до 400!!! тисяч тон.

Палац у Андрушівці

Палац у Андрушівці

Палац у Андрушівці

Палац у Андрушівці

Палац у Андрушівці

На замовлення Миколи (Ніколи) Терещенка палац Бержинських перебудували у стилі неоренесансну. Він був долучений до величезної колекції палаців та маєтків терещенківського роду (Дениші, Турчинівка, Червоне, Ворзель та ін.). В Андрушівському палаці (як і в більшості інших) Терещенки не жили, це була їх заміська резиденція, а мешкали магнати у Києві.

Поряд із палацом стояв господарський корпус. Його галереєю приєднали до палацу. А в галереї створили оранжерею.

За часів Терещенків значно розвинувся парк, закладений ще Бержинськими. З тих часів ще й нині збереглися вікові дерева, зокрема два коркових дуба. Збереглися вони мабуть тому, що в молодому віці ніхто із місцевих мешканців не впізнавав в дубах екзотичного сировинного ресурсу. Нині дерева взято під охорону, але реклама очевидно була для них не потрібною, тому що вже кора почала потроху розколупуватись на сувеніри.

Терещенки дуже прихильно ставились до селян: при маєтку функціонувала лікарня; фінансувалися школи, розташовані у селах маєтку; зарплата терещенківських робітників, була доволі високою. Тому селяни виконали прохання останнього Терещенка, який перед приходом більшовиків попросив не руйнувати палац, а використати його на корисне діло. Але виконали не зразу – спочатку в палаці містився ревком, а потім штаб Першої кінної армії. Кажуть що на ганку палацу, перед селянами виступав сам Будьонний.

Ліпнина в палаці Терещенків

Ліпнина в палаці Терещенків

Залишка ліпнини в палаці

Мармурові сходи

Мармурові сходи

В 20-х роках минулого століття у палаці розмістили загальноосвітню школу, яка займає приміщення і зараз. Звичайно для освітніх потреб приміщення модернізували, перебудувавши розкішні кімнати у шкільні класи. Від терещенківських інтер’єрів залишилось небагато: фрагменти ліпнини та витерті тисячами учнів мармурові сходи.

Поряд із колишнім палацом Терещенків, у парку, розташовано меморіал героїв ВОВ, що були місцевими уродженцями.

 

Дивіться відео про Андрушівку

Башта палацу Терещенків Парк

Башта палацу та фрагмент парку

Коркове дерево Коркове дерево

Коркове дерево

Меморіал Героїв

Меморіал Героїв

Текст та фото Романа Маленкова

Ще трохи фото від Сергія Щербія

50.024946, 29.023613 Дивитись на мапі Google Maps