Останнім часом геологічний заказник “Камінне село” став досить відомим і популярним серед туристів. Це дійсно казкове місце, але оті фантастичні теорії його походження поставлять у тупик будь якого геоморфолога. Присунув льодовик десь із півночі, чи то залишки давніх таємничих гір, а дехто взагалі нісенітниці усякі городить про іншопланетне походження…
Камінне село (лапки далі опускаємо для зручності) розташоване на схід від села Рудня-Замисловицька в Олевському районі Житомирської області. Насправді ніяке це не село – це навал величезних кам’яних брил, які своїм розташуванням та обрисами дещо нагадують сільські хати та вулиці поміж ними. Тут існують кілька легенд про походження цього чудернацького місця. Про них вже згадував Максим Мельников у описі свого Поліського велопробігу.
Згідно однієї з них у давні часи тут жили багаті люди. Але вони одного разу не відчинили двері на прохання бідняків з сусіднього села про допомогу. На сході сонця хати та інші будівлі закам’яніли. Інша легенда розповідає про битву на цьому місці Ісуса з темною силою. Після довгого бою нечистий був переможеним. А Ісус перед тим, як піти на небо, зробив кілька кроків по каменям, і тепер на одному з них залишились відтиски його ніг. Третя легенда розповідає про “Чортовий млин”. Деякі камені по формі нагадують величезні жорна. Місцеві жителі кажуть, що чорти у цьому місці будували млин. Але одного разу нечистих застав спів півня. Чорти покинули роботу, а жорна й досі тут залишились.
Це легенди – усна народна творчість, до такої ж творчості я б відніс і написане про походження цієї пам’ятки природи у Вікіпедії: …існують дві гіпотези виникнення урочища. Згідно з однією, 20 тис. років тому валуни були принесені льодовиком, за іншою — вони являють собою залишки підніжжя древніх повністю зниклих гір, оголені льодовиком від ґрунтових нашарувань…
По-перше – 20 тисяч років тому південна межа льодовика (він називався Валдайським) була розташована на 300!! км північніше від Камінного села. По-друге – зовсмі не факт, що навіть у Дніпровський холодний етап, коли навіть Київ був під товщею криги (це було понад 80 тисяч років тому), льдовик в урочищі Камінне село – згідно з картами його край у Житомирській області лежав північніше. По-третє – я не знаю жодного випадку, щоб материковий льодовик сунув такі величезні товщі кристалічної породи на такі величезні відстані – йому б довелося протягнути цю товщу на тисячу кілометрів, десь аж із Норвегії.
Та і взагалі усі ці роздуми і припущення стосовно льодовика спростовує переправа (міст) через Пергу, у тій же Рудні-Замисловицькій – під мостом русло ріки досить кам’янисте, це що теж льодовик насунув? Та нехай автори статті із Вікіпедії й усякі псевдознавці-екскурсоводи поглянуть на гугловський знімок і визначать на якій відстані від Камінного села розташований найближчий гранітний кар’єр. 11 км. А величезний кар’єр “Кварц”, у селі Дружба, розташований за 13 км. Це що теж льодовик наніс? А стосовно підніжжя гір – чому власне підніжжя, а не самі гори?.. Великі вчені, наприклад Тутковський, припускали що у цій місцевості колись були гори, але я не чув щоб десь у світі були гори із граніту. Гори – це геосинкліналь (нестійка ділянка між тектонічними плитами, яка то опускається, то піднімається), але немає геосинкліналі у Житомирській області, тут навпаки розташована найбільш стійка тектонічна структура України – кристалічний щит. І саме виходи кристалічного щита розробляють у кар’єрах, виходи щита ми можемо спостерігати у руслі Перги, і саме виходи щита, оброблені водно-льодовиковими потоками та вивітрюванням складають Камінне село.
Досить усяких нісенітниць, про тібетські місця сили, про іншопланетне походження форм рельєфу і т.д. У нас наука може пояснити далеко не все, але і науковцем бути не потрібно, щоб ув’язати гранітні кар’єри, виходи граніту у руслі ріки і гранітні брили, розташовані неподалік у лісі. Це зовсім не робить неймовірне Камінне село менш цікавим, це зовсім не виключає розташування тут, у давнину, язичницького капища, це не виключає таємничість, енергетичну зарядженість каменю, який утворився в надрах нашої планети, в умовах величезних температур та неймовірного тиску…
Камінне село – надзвичайне місце. Розкидані серед лісу великі брили (такі, що не накожну й залізеш), сліди на поверхні каменів, мохи, азалія понтійська, яка росте лише в Малій Азії, на Кавказі й Поліссі (ось це загадка, яку вчені пояснити не можуть). Неможливо розповісти словами про красу Камінного села – це варто побачити.
Текст та фото Романа Маленкова
