Село Лісівщина дуже старе. Припускають, що у 13 столітті воно вже існувало, хоча перша документальна згадка про нього датується 1501 роком. Зважаючи на великі навколишні ліси, а це полювання та деревина, магнати завжди були не проти заволодіти селом. Тому власники часто змінювались. Наприкінці 19 століття в Лісівщині мешкало 640 осіб, нині мешкає близько 700.
Поряд із Лісівщиною розташовані ільменітові кар’єри Іршанського гірничозбагачувального комбінату. Ільменіт – залізняк із великим вмістом титану, є сировиною для виробництва цього металу. Ільменітові кар’єри абсолютно не схожі на гранітні, або залізорудні, адже вони не глибокі, піщані, і заповнені водою. Зверху по воді плаває плавзасіб із драгою, яка черпає пісок, із шматочками ільменіту. Потім ільменіт вимивається окремо (яким чином – для мене загадка), і відправляється на збагачення.
Ільменітові кар’єри досить фотогенічні, адже часто мають рудий колір води. В районі Лісівщини їх багато – частина вже покинуті, частина – діючі. На територію діючих заходити заборонено, адже навколо відвали, небезпечних для життя, сипучих пісків, потужністю до 5 метрів (якщо нам сказали правду співробітники одного із таких кар’єрів).
Текст та фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.
