Національний природний парк "Слобожанський"

Адреса: 62002, Харківська область, смт Краснокутськ, вул. Зарічна, 15

Телефон/факс: +38 (05756) 3-12-61
е-mail: npp_slobozhanskiy@ukr.net
сайт: http://slobojanskiy.ho.ua

У соцмережах:
https://vk.com/npp_slobozhanskiy
https://www.facebook.com/NationalParkSlobozhanskiy
http://slobozhansky.livejournal.com
http://www.odnoklassniki.ru/natsonaln

Посилання на інтерактивну карту: http://slobojanskiy.ho.ua/map

НПП Слобожанський. Болото

Візитівкою національного природного парку "Слобожанський" є заболочені блюдцеподібні зниження

Національний природний парк (НПП) “Слобожанський” було створено Наказом Президента України № 1047/2009 від 11 грудня 2009 року. До складу Парку мали відійти у постійне користування території державного підприємства “Гутянське лісове господарство” загальною площею 5244 га. Оскільки до складу НПП відійшли лише лісові землі, Парк не має цільного контуру та складається з 6 окремих ділянок. НПП розташований у Краснокутському районі Харківської області, межує з територіями смт Краснокутськ та трьох селищних рад: Мурафською, Козіївською та Качалівською. Через територію НПП протікають дві ріки — Мерла (притока р. Дніпро ІІ-го порядку) та Мерчик (притока р. Мерла).

Національний природний парк “Слобожанський” є одним з природних ядер Слобожансько-Галицького екологічного коридору, відповідно до програми екологічної мережі України.

НПП Слобожанський. Карта

Понад 90% території Парку складають ліси. На правому, корінному березі р. Мерла домінують кленово-липові діброви природного походження; на лівому березі – природні та насаджені на місці раніше зведених соснові ліси. Також  на теренах Парку представлені вільхові та березові заболочені ліси, що приурочені, відповідно, до притерасних та борових блюдцеподібних знижень Збереглися також ділянки старовікових заплавних дібров у долині р. Мерчик.

Візитівкою національного природного парку є блюдцеподібні зниження на другій (боровій) терасі р. Мерла, з якими пов’язані унікальні для Харківщини екосистеми: сфагнові та осоково-сфагнові болота, заболочені березняки та вільшняки, борові озера. З ними пов’язана низка рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин, у т.ч. таких, що занесені до Червоного списку Харківської області, Червоної книги України та міжнародних охоронюваних списків. Подібні екосистеми тут знаходяться на крайній південно-східній межі свого поширення, відтак, потребують особливого режиму охорони.

НПП Слобожанський. Сосновий ліс

Сосновий ліс

НПП Слобожанський. Весняна діброва

Весняна діброва

НПП Слобожанський. Лісове озеро

Лісове озеро

Основним наслідком лісогосподарської діяльності на території теперішнього національного природного парку стала фрагментація лісових масивів, утворення нетипових для цієї місцини ландшафтів – мозаїки вкритих лісом та безлісих, відкритих ділянок. Незімкнені лісові культури розсіяні по всій території на лівобережжі р. Мерли, у тому числі, поміж найцінніших природних комплексів Парку – боліт та озер. На території нагірної діброви утворилася мережа вирубок, що заростають паростю та рудеральною (бур’янистою) рослинністю; внаслідок так званих „санітарних заходів” у свій час в окремих частинах лісових масивів відбулося значне спрощення структури екосистем, що стало причиною втрат біологічного різноманіття. Ділянки, зайняті цінними з точки зору збереження біорізноманіття природними комплексами, частіше за все являють собою мережу невеликих за площею фрагментів, що порізнені постраждалими від господарювання територіями.

Рослинний світ Національного природного парку «Слобожанський» складається з видів, що зростають у широколистяних та соснових лісах, болотах та вільшняках, суходільних луках та степових ділянках. На болотах зустрічається вербозілля звичайне, журавлина болотна, пухівка піхвова, вовче тіло болотне, плаун річний, бобівник трилистий, осока дерниста тощо. А одним із найбільш загадкових представників сфагнових боліт є хижа рослинка, яка живиться комахами – росичка круглолиста. 13 видів судинних рослин занесені до Червоної книги України. Це сон лучний та розкритий, цибуля ведмежа (черемша), тюльпан дібровний, любка дволиста та інші.

НПП Слобожанський. Мохи

Мох зозулин льон - характерний представник вогких лісів парку

НПП Слобожанський. Росичка

Болотяна комахоїдна рослина - росичка

Серед представників тваринного світу звичайними в парку є кабан, лисиця, борсук, бобер європейський, кілька видів жаб, ящірка прудка, веретільниця та інші. Поєднання у межах Парку різноманітних біотопів зумовлює співіснування тут птахів різних екологічних груп – характерних представників лісу (дятли, синиці, яструби, зяблик, зеленяк та ін.), узлісь з галявинами (мухоловки, дрімлюга, чечевиця, щиглик, соловейко та ін.), коловодних біотопів (крижень, чирянка мала, рибалочка голубий та ін.), околиць населених пунктів (плиска біла, сич хатній, горобці, горихвістка чорна та ін). Для фауни безхребетних характерною є одночасна присутність південних та північних видів. Унікальні болотні комплекси НПП «Слобожанський» дозволили зберегтись тут деяким тваринам ще з часів останнього льодовикового періоду. 38 видів тварин занесені до Червоної книги України. Це вухань звичайний, горностай, гадюка лісостепова (Нікольського), журавель сірий, орлан-білохвіст, шуліка чорний, махаон, жук-олень тощо.

Перша згадка про Красний Кут відноситься до середини XVII ст. Як свідчить історичний документ, група переселенців “черкас” із Задніпрянщини (а саме з м. Корсунь) оселилась в 1651 р. “по оврагам Краснокутским под защитою лесов”. Словосполучення Красний Кут означає “мальовничий куток”, “прекрасна сторона”. З кінця XVIII ст. з’являється назва Краснокутськ. Приблизно в ті ж самі роки, що і Красний Кут, були засновані слободи Богодухів, Мурафа, Колонтаїв.

НПП Слобожанський. Ласка

Ласка

НПП Слобожанський. Рибалочка

Рибалочка

Але люди оселялись у цих краях ще з давніх часів, і велику роль у цьому відігравали річки. В околицях національного природного парку відомі декілька селищ та курганів скіфського та старослов'янського часів. Всі вони занесені до пам'яток археології Краснокутського району. Городище «Замок» скіфського часу поблизу с. Городнє має національне значення.

В історичній ретроспективі за часів Київської Русі ці землі були східною окраїною Переяславського князівства. Далі на схід і південь починалися простори Дикого поля. В роки лихоліття татаро-монгольської навали заселеність краю зменшилася. З XVI ст. розпочалося заселення нинішньої Слобожанщини українцями з Наддніпрянщини, які переселялися на вільні землі – на “слободи”. Але ще понад сторіччя землі і населення слобід періодично зазнавали спустошення від наїздів кримсько-татарських загонів. По території району проходив відомий Муравський шлях.

Городнє. Співочі тераси

Співучі тераси поблизу с. Городнє

Близько 20 історико-культурних пам’яток знаходяться у безпосередній близькості до території НПП. Тут можна відвідати палацово-парковий ансамбль «Наталіївський», що був заснований у 1884 р. відомим цукровим магнатом і меценатом І.Г. Харитоненко. Привертає увагу і Краснокутський дендропарк, закладений на стику ХVІІІ та ХІХ століть І.Н. Каразіним, братом засновника Харківського державного університету В.Н. Каразіна. Сьогодні до колекції дендропарку належать близько 353 видів флори та 29 видів фауни. У с. Пархомівка наприкінці ХVІІІ ст. генералом-поручиком І.Ф. Підгорічані побудовано двоповерховий особняк у стилі флорентійських палаців. Наразі у цій будівлі розташований Пархомівський історико-художній музей, який відносять до найкращих сільських музеїв України: тут експонуються картини таких майстрів, як Рєпін, Врубель, Шишкін, Левітан, Реріх, Малевич, ван Дейк, Піссарро, Е. Мане, Пікассо та ін. Біля с. Городнє знаходиться незвичний за будовою фруктовий сад у вигляді величезного амфітеатру – Співучі тераси. За офіційною версією його заклав І.Г. Харитоненко. Амфітеатр має унікальну акустику. Навіть найтихіші звуки можна почути на відстані у 60 м. Всього у 15 км на схід від парку лежить село Шарівка із ефектним палацово-парковим комплексом ще одного цукрового магната – Леопольда Кеніга.

Наталіївка. Церква Щусєва

Наталіївка. Спаська церква (1913 р, архітектор Олексій Щусєв)

Шарівка. Садиба Кеніга

Шарівка. Палацовий комплекс цукрового магната Кеніга (фото Олега Години)

Національний природний парк «Слобожанський» має об’єднати мережу цінних природних та оточуючих історико-культурних об’єктів у єдину поліфункціональну систему, яка б задовольнила рекреаційні потреби населення та створила умови для розвитку туристичної індустрії в регіоні.

Текст Наталії Брусенцової

Фото Сергія Рижкова

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)