Цікаво, що і Слобожанський НПП і Дворічанський НПП створили одного року – 2009-го, та й знаходяться вони обидва на півночі Харківщини. Але ж які вони різні.
Парк за територією не великий, один з найменших в Україні, всього 5,24 тис.га. Знаходиться на берегах річки Мерла. Місцина ця доволі заболочена, особливо на нижніх терасах, а поєднання з лісом, який займає до 90% території парку, дає ідеальні умови для проживання популяцій бобрів. Ліси тут, здається враження, що майже незаймані, порослі мохом, як в якихось казках чи фентезійних фільмах, при чому ліси теж різні, є й соснові, є мішані, а є й листяні (дуб, береза, липа, клен). Але саме сфагнові болота є головною цінністю парку, вони зовсім нетипові і навіть рідкісні для Харківщини, це притаманно більш Поліссю.
Про бобрів ми згадували вище, але й ще раз згадаємо. У парку розроблені екологічні маршрути та стежки. І яким би маршрутом ви не пішли, обов’язково зустрінете сліди діяльності цих працьовитих кумедних тварин. Повалені та погризені дерева, греблі, хатки, канали – все це можна побачити біля водойм та боліт (а їх тут, кажуть, до 200), а якщо пощастить, то й самих бобрів за роботою. Й недаремно символом парку є саме бобер, а сам НПП «Слобожанський» багато хто називає краєм бобрів.
Звичайно, що тут мешкають не лише бобри. Фауна представлена безліччю й інших видів тваринного світу, багато з них рідкісні та зникаючі та які внесені як до Міжнародної Червоної книги так і до Червоної книги України. Бачив різні дані про кількість «червонокнижних» представників парку. Нічого дивного, цей список доповнюється та змінюється. Головне не статистика, а те, що тут дійсно піклуються про братів наших менших і охороняють їх. Рослинний світ теж багатогранний, зважаючи на ландшафт, тут зростає флора, характерна як для хвойних і широколистяних лісів, так і для боліт, лук і степу.
В парку створені всі умови для відпочинку, облаштовані чотири рекреаційні пункти з альтанками, причому два з них мають кемпінгові зони, в яких можна переночувати.
Поблизу парку знаходяться також й інші об’єкти, до яких можна завітати: є кілька скіфських та старослов’янських курганів, городищ, є Шарівка та Наталіївка, які вважаю обов’язковими для відвідування, є Співочі тераси.
Текст Ігоря Дорожка, фото Максима Назаренка.
