Село Мар’ївка Барвінковського району зовсім невеличке, всього 30 мешканців. На території села існувала Бузова фортеця, що була споруджена у 1731 році – частина земляних фортифікацій Української оборонної лінії, зведеної в першій половині 18 ст., для захисту від набігів татар. Це була друга з фортець, якщо рахувати зі сходу, після фортеці св.Петра у селі Петрівське, та з’єднувалась з нею, а також наступною, третьою, Слобідською фортецею, біля села Павлівка Друга Лозівського району, валами та ровами.
Про саму Українську оборонну лінію повторюватись не буду, не має сенсу, про неї можете прочитати в статті про Пертівське.
А про власне цю фортецю кілька слів додам. Бузова (або Бусова) – це первісна назва. У 1738 році всі фортеці було перейменовано в честь полків, які їх охороняли. Так Бузова фортеця стала Тамбовською, за назвою Тамбовського кінного полку, що тут дослокувався.
Розмір фортеці по гребеню валу близько 800 метрів. Прямокутна в плані, площа двору 1,4 га, з бастіонами на чотирьох рогах. Як і в Петрівській, в центрі є сліди від колодязя. Ширина гребеня кріпосного валу в даний час складає близько 2 метрів, ширина основи валу — близько 20 метрів.
Текст Ігоря Дорожка, фото Максима Назаренка.
