Київ. Будинок Гінзбурга (вул. Городецького, 9)

Лев Борисович Гінзбург – київський мільйонер, будівельний підрядчик. Він залишив для української столиці неоціненний архітектурний спадок. Варто назвати Національну оперу, Національний художній музей, головний корпус КПІ, Національний банк, Національну оперету, театр ім. Франка, костьол святого Миколая, караїмську кенасу – і це лише невеличка частинка того, що збудував Гінзбург. Найбільш знаменитою його будівлею був хмарочос Гінзбурга – споруда настільки шокуючи, що на неї навіть хрестилися паломники. У рік своєї побудови (1912 р.) він був найвищим житловим будинком Російської імперії, і доки його не підірвали нквдисти (у 1941 році, разом із Хрещатиком) вважався найвищим будинком України.

Сучаний вигляд будинку Гінзбурга

Контора Гінзбурга в період київської будівельної лихоманки (кінець 19 – початок 20 ст.) була поза конкуренцією. Вона отримувала найкращі та найдорожчі замовлення – решта підрядчиків (теж дуже багатих) отримували лише те, що не встигав будувати Гінзбург – на тобі небоже, що мені не гоже. Нині дослідники не можуть пояснити феноменальну вдачу Льва Борисовича. Є докази, що Гінзбурга запрошували на будівництво хмарочосів у Чикаго, але він відмовився, нібито бажаючи залишатись №1 у Києві.

На вулиці Городецького (№9) зберігся один із найбільш довершених будинків із зведених Гінзбургом. Його ще й досі називають будинком Гінзбурга. Цю ефектну архітектурну атракцію легко впізнати по розкішному декору: орнаментальна ліпнина, маскарони, скульптури атлантів та античних богів, химери. Цікаво, що на будинку Гінзбурга, на відміну від будинку з химерами Городецького, зображені дійсно химери. Вони розправили крила й ніби хочуть підняти будинок у повітря…

Так виглядав будинок Гінзбурга до 1941 року (фото з Вікіпедії)

Будинок Гінзбурга займав значну частину його садиби, яка розташовувалась між сучасними вулицями Городецького та Інституцькою (сам Гінзбург жив у двоповерховому будинку поряд). Мав будинок шість поверхів та сьомий мансардний, з купольними завершеннями (мансардний поверх згорів у 1941-му році). Загальна стилізація виконувалася у ренесансно-барокових формах. На момент побудови будинок був найвищим у Києві. 

Автором проекту будинку Гінзбурга був Едуард Шлейфер, а контроль над будівництвом здійснював Георгій Брадтман – видатні київські архітектори. Будинок був оснащений усіма видами інженерного обладнання, які були можливі на той час (водогін, ліфт і т.д.). 

Перші два поверхи будівлі займав відомий у Києві меблевий магазин «Я. та Й.Кон», на інших поверхах розміщувались багатокімнатні квартири (від трьох до семи кімнат), які здавались в оренду. На початку 20 століття це був один із найпрестижніших прибуткових будинків.

В радянський період будинок було націоналізовано. У 1941 році, під час руйнування Хрещатика він вщент вигорів, залишились лише стіни. У 1950-му його відбудували, але мансардний поверх із куполами так і не відновили.

Цоколь будинку Гінзбурга облицьовано полірованим лабрадоритом. На краю даху, у центрі вінцевого парапету збереглися скульптури Гермеса та Гери. У простінках верхнього поверху стоять Деметра, Гермес, Афіна та Гефест. По всьому периметру розкрили пащі химери, а балкони підтримують атланти… Без перебільшення прибутковий будинок Гінзбурга можна вважати одним із найцікавіших у Києві. Він би став окрасою будь якого міста. Ех, якби б то йому ще куполи повернути.

Текст та фото Романа Маленкова

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)