- Білоцерківський район
- Богуславський район
- Бориспільський район
- Бородянський район
- Броварський район
- Бучанський район
- Васильківський район
- Вишгородський район
- Володарський район
- Іванківський район
- Кагарлицький район
- Києво-Святошинський район
- Київ
- Макарівський район
- Миронівський район
- Обухівський район
- Поліський район
- Рокитнянський район
- Сквирський район
- Ставищенський район
- Тетіївський район
- Фастівський район
Київська область поділяється на 25 адміністративних районів, тут розташовано 25 міст, 30 селищ, 1221 село. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів.
Загальна чисельність населення області становить 1850 тис. осіб. Область утворено 27 лютого 1932 p., але з того часу її межі кілька разів змінювалися. Нині вона межує на заході з Житомирською і Вінницькою, на сході – з Полтавською і Чернігівською, на півдні – з Черкаською областями України, а на півночі – з Гомельською областю Білорусії.
Київська область – столичний регіон і абсолютним лідером за туристичною популярністю тут є столиця та адміністративний центр – Київ. Причому це лідер не лише Київщини, а й усієї України. Але й крім Києва в регіоні вистачає туристично привабливих об’єктів. В першу чергу це Біла Церква з парком «Олександрія» та Переяслав-Хмельницький із скансеном. Також увагу туристів привертають Пархомівка (із однією з найгарніших у країні церков), Томашівка (із панським маєтком Хоєцьких), Васильків (із собором Антонія та Феодосія), Фастів (із Воздвиженським костьолом та Покровською церквою), Сулимівка (із фортифікаційною Покровською церквою), Ромашки (з однією з найбільших церков України).
В області багато оригінальних зразків дерев’яного зодчества. Деякі дерев’яні церкви є справжніми архітектурними шедеврами. Наприклад, у Кожанці, Сухолісах, Синяві, Житніх Горах, Півнях, Тулинцях, Вільхівці, Селищі, Малій Стариці, Малій Березанці, Лукашах, Лехнівці.
Справжній захват у туристів викликають споруди водяних млинів на Росі та її притоках. На особливу увагу заслуговують млини у Городищі-Пустоварівському, Синяві, Пугачівці, Бушевому, Чубинцях, Буках. У тих же Буках розташований один із найгарніших в Україні заміських житлових комплексів (маєтків). А ще значною популярністю користується село Ковалівка за свій по-європейському модернізований центр.
Київщина славиться своїми казково-мальовничими ландшафтами. Особливою славою користуються краєвиди долини Дніпра (Трипілля, Витачів, Ржищів та ін.). Значну популярність мають і гористо-кам’янисті пейзажі долини Росі (Глибічка, Чмирівка, Бородані, Богуслав, Біла Церква та ін.). Також серед річок області надпопулярною є красуня Десна – рай для рибалок та байдарочників.

Боричів Тік, 20/4, – час облагороджує все!
Будинок, який нині має адресу Боричів Тік, 20/4, був збудований у 1831 році для причту церкви Миколи Доброго. Архітектор у цьому випадку не те, що невідомий, а відсутній, як такий. Це звичайний подільський будиночок з тих, що пеклися як пиріжки місцевими будівельними артілями. Шедевром архітектури такий не назве й найзатятіший оптиміст. Але час змінює й […]
Будинок Державного дворянського земельного банку (Центральний телеграф)
Передумови появи надзвичайно цікавого будинку, що стоїть На Володимирській, 10 сягають Селянської реформи 1861 року. Реформа царя Олександра ІІ по звільненню селян з кріпацтва була потрібною, але абсолютно непродуманою. Власне як і всі реформи в Росії. Ображеними і обділеними залишилися практично всі. І селяни, які ніби й отримали волю, але практично без землі та ще […]
Будинок Новікова – Верхній вал, 28
Житловий будинок з крамницями купця Якова Новікова, Верхній вал, 28, постав у 1893-1894 роках за проектом архітектора Миколи Казанського в стилі популярного тоді «київського» ренесансу. Про архітектора Казанського та його твори ми неодноразово згадували у наших розповідях, тому у цьому разі дану тему пропустимо. Зупинимося на власнику (власниках). А це були досить цікаві персонажі. Фото: […]
Андріївський узвіз 2в – шедевр “підпільного” архітектора
Кілька днів тому ми розповідали про надзвичайно цікавий будинок за адресою Андріївський узвіз 2-а, одну із небагатьох споруд Подолу, що уціліла у Великій пожежі 1811 року. Сьогодні розповідь про інший будинок із тим ж номером, але вже з індексом «в». Нумерація, це не єдине, що поєднує ці споруди. Будинок на Андріївському 2-в, як і будинок […]
Хрестовоздвиженська церква – шедевр трьох знаменитих архітекторів
Хрестовоздвиженська церква (вул. Воздвиженська, 1) — православний храм на Подолі, пам’ятка архітектури XIX століття. Поки що знаходиться в підпорядкуванні служителів культу Московського патріархату. Храм постав на місці однойменної дерев’яної церкви 1748 року, яка була зведена коштом мешканців прилеглих Кожум’як, чий ремісничий цех належав до Київського братства. Цей храм пішов за димом під час сумнозвісної Великої […]
Андріївський узвіз 2-а – той, що пережив Велику пожежу
На розі кварталу де Андріївський узвіз і перетинається з Покровською стоїть дуже симпатичний триповерховий будинок. В першу чергу він цікавий поважним віком. Його основа датується ще XVIII століттям і це одна із небагатьох споруд, що пережила Велику подільську пожежу 1811 року. Колись він належав купцю 2 гільдії Пилипу Лакерді, який у 1813—1814 роках був бургомістром, […]
Річковий вокзал. Від “Ракет” до університету.
Прибережна частина Подолу використовувалася у якості своєрідного річкового порту чи не від дохристиянських часів. Нагадаємо, що річки у давнину були головними транспортними артеріями. Влітку – по воді. Взимку кригою. Сухопутні дороги, а швидше «напрямки», були навіть не другорядними шляхами сполучення. Втім говорити що тоді тут був порт – досить складно. Це було хаотичне нагромадження різноманітних […]
Церква Миколи Чудотворця (на воді) – українське бароко, золотіщє і «рускіміръ»
Церква Миколи Чудотворця біля Набережно-Хрещатицької вулиці у Києві – єдиний храм у Європі, шо стоїть просто посеред водойми. Тобто не на острові (таких вистачає), а саме посеред води. Відповідно він відомий як храм «на воді» («на водах»). Храм постав коштом компанії «Укррічфлот» за сприяння її керівника Миколи Славова. Будівельні роботи велися упродовж 2003-2004 років. Освятили […]
Будинок з крилатим монстром – Велика Житомирська 8А
За пластичним проробленням фасаду і його декору, оригінальною й чіткою композицією будинок на Великій Житомирській 8А (1912 р побудова) є прекрасним зразком модерністського трактування форм середньовічного зодчества в архітектурі Києва. Окрасою цього чималого шестиповерхового будинку є дивовижна скульптура жахливої химери, образ якої колись був навіяний знаменитими творами Віолле-де-Дюка, що прикрашають всесвітньовідомий собор Нотр-Дам-де-Парі. На жаль […]
Свято-Вознесенський собор Флорівського монастиря
Перш ніж перейти власне до Вознесенського собору, – трішки інформації про сам Флорівський монастир, – адже він є головним храмом цієї давньої обителі. Флорівський монастир – найстаріший жіночий монастир Києва. Загальновизнано, що він з’явився десь у XVI столітті, але коли саме – невідомо. У переписі київських храмів і монастирів 1543 року він не згадується. Однак […]
Тут жив перший головний архітектор Києва (Хорива № 13/11)
Будинок знаменитого архітектора Андрія Меленського (вул. Хорива № 13/11) – яскравий зразок типової подільської забудови початку ХІХ століття. Будинок півтораповерховий, Г-подібний у плані, цегляний, вкритий тиньком. Дах – вкритий бляхою. Планування анфіладне. Чолові фасади на п’ять вікон мають характерне для класицизму вирішення. Нижній ярус рустовано. Центр головного фасаду на вул. Хорива виділено подвійними пілястрами доричного ордера […]
Корчма під липою – місце зустрічі змінити не можна….
Будинок 13-б на Андріївському узвозі найменша із його споруд і, мабуть, найменш «титулована». Офіційно це «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини». Насправді це зовсім не означає, що його щойно виявили, то бюрократичне визначення. Він ж, одночасно, ще й пам’ятка місцевого значення. З архітектурної точки зору чогось аж занадто видатного у цій хатинці теж немає. Це типовий […]
Контрактовий будинок – контракти, музики, концерти, «чорна дошка» та мармелад
Від часів, коли Батий зруйнував «верхнє місто» і до другої половини ХІХ століття Ринкова площа на Подолі була економічним, культурним, духовним та адміністративним серцем Києва. Тут стояла Київська ратуша у якій від XVIІ ст. та до початку ХІХ року знаходився Магістрат. Ратуша згоріла під час сумнозвісної Великої пожежі 1811 року, що винищила майже весь Поділ. […]
Це не палац, а Центральна електрична станція Київської міської залізниці (трамваю)
Київський трамвай, від початку «Товариство Київської міської залізниці» – система електричного трамвая міста Києва, відкрита 1 (13) червня 1892 року. Це була перша електрична трамвайна мережа у тогочасній Російській імперії, перша на території сучасної України, третя в Східній Європі після Будапешта (1888) та Праги (1891), і шістнадцята в Європі. Маємо чим пишатися! Зрозуміло, що для […]