Київська область

Київська область поділяється на 25 адміністративних районів, тут розташовано 25 міст, 30 селищ, 1221 село. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів.

Загальна чисельність населення області становить 1850 тис. осіб. Область утворено 27 лютого 1932 p., але з того часу її межі кілька разів змінювалися. Нині вона межує на заході з Житомирською і Вінницькою, на сході – з Полтавською і Чернігівською, на півдні – з Черкаською областями України, а на півночі – з Гомельською областю Білорусії.

Київська область – столичний регіон і абсолютним лідером за туристичною популярністю тут є столиця та адміністративний центр – Київ. Причому це лідер не лише Київщини, а й усієї України. Але й крім Києва в регіоні вистачає туристично привабливих об’єктів. В першу чергу це Біла Церква з парком «Олександрія» та Переяслав-Хмельницький із скансеном. Також увагу туристів привертають Пархомівка (із однією з найгарніших у країні церков), Томашівка (із панським маєтком Хоєцьких), Васильків (із собором Антонія та Феодосія), Фастів (із Воздвиженським костьолом та Покровською церквою), Сулимівка (із фортифікаційною Покровською церквою), Ромашки (з однією з найбільших церков України).

В області багато оригінальних зразків дерев’яного зодчества. Деякі дерев’яні церкви є справжніми архітектурними шедеврами. Наприклад, у Кожанці, Сухолісах, Синяві, Житніх Горах, Півнях, Тулинцях, Вільхівці, Селищі, Малій Стариці, Малій Березанці, Лукашах, Лехнівці.

Справжній захват у туристів викликають споруди водяних млинів на Росі та її притоках. На особливу увагу заслуговують млини у Городищі-Пустоварівському, Синяві, Пугачівці, Бушевому, Чубинцях, Буках. У тих же Буках розташований один із найгарніших в Україні заміських житлових комплексів (маєтків). А ще значною популярністю користується село Ковалівка за свій по-європейському модернізований центр.

Київщина славиться своїми казково-мальовничими ландшафтами. Особливою славою користуються краєвиди долини Дніпра (Трипілля, Витачів, Ржищів та ін.). Значну популярність мають і гористо-кам’янисті пейзажі долини Росі (Глибічка, Чмирівка, Бородані, Богуслав, Біла Церква та ін.). Також серед річок області надпопулярною є красуня Десна – рай для рибалок та байдарочників.

ajax spinner
Садиба Терещенків на бульварі Тараса Шевченка 34

Садиба Терещенків на бульварі Тараса Шевченка 34

У 1918 році в цій будівлі було розміщено Міністерство шляхів сполучення УНР (міністерство транспорту). У ніч з 13 на 14 листопада 1918 року в цій будівлі, на таємних зборах представників українських політичних партій, що входили до Українського національного союзу, схвалено план повстання проти гетьманського режиму. Одночасно було обрано тимчасовий революційний уряд — Директорію УНР, у […]
Малий Букрин. Старовинний цвинтар та могила Андрія Могили. Гетьмана?

Малий Букрин. Старовинний цвинтар та могила Андрія Могили. Гетьмана?

Малий Букрин зараз має близько 200 осіб населення, хоча ще в середині 19 століття тут мешкало майже 700 осіб. У 18 столітті Малий Букрин належав Понятовському – племіннику короля, а у 19-му – родині Ячевських. Кількість населення в селі дуже сильно зменшилася під час кровопролитної битви за Букринський плацдарм у вересні 1943 року, та після […]
Нещерів. Спасо-Преображенський монастир

Нещерів. Спасо-Преображенський монастир

У 1794 році поміщик-благодійник (деякий час був Київським сотником і очільником дворянства Київського повіту) Іван Павлович Гудим-Левкович побудував у селі Преображенський храм, що є унікальним зразком переходу українського бароко до класицизму та має форму корабля (як символ того, що церква веде людину через бурхливе життєве море до тихої пристані). Для побудови храму було виділено 36 […]
Переяслав. Кам’яні хрести Ярмаркового цвинтаря

Переяслав. Кам’яні хрести Ярмаркового цвинтаря

Здавна відомий звичай позначати місце останнього пристанища людини. На християнських кладовищах для вшанування пам’яті про небіжчиків на могилах встановлювали надмогильні плити, хрести, влаштовували склепи. Хрест як надмогильний знак з’явився в поховальному обряді у IV ст., коли Костянтином Великим був встановлений християнський тип поховання. Християнські норми атрибутики в обрядову систему впроваджувалися повільно, тому надмогильним знаком, обов’язковим […]
Байковий некрополь – ганьба Києва

Байковий некрополь – ганьба Києва

Про Байковий некрополь ми вже писали. Давно. Ще в нульових роках. Можете почитати ось тут і фотографії подивитись та порівняти – тодішні й нинішні. Старі ділянки головного некрополя країни в ганебному, катастрофічному стані. Десятками років керівництво цвинтаря і керівництво Києва абсолютно не переймається долею кладовища, де найбільше поховань видатних українців, де цілі ділянки історичних, скульптурних […]
Україна на прекрасній мапі 1652 року

Україна на прекрасній мапі 1652 року

Ще одна робота невтомного француза Г. Боплана, яка також доволі цікава і художньо приваблива: «Нова карта всього Польського королівства, Великого князівства Литовського з їх воєводствами та їх межами докладно виконана Г. Левассером де Бопланом, С[вященної] К[оролівської] В[еличності] військовим архітектором і капітаном». Оригінал був доданий до книги 1652 року “Simonis Starovolsci[i] Polonia, nunc denuo recognita et […]
Одна з перших згадок назви «Україна» на Європейських мапах – Vkraina на європейській мапі 1613 року

Одна з перших згадок назви «Україна» на Європейських мапах – Vkraina на європейській мапі 1613 року

Люблю розвінчувати імперські і совкові міфи про Україну реальними незаперечними доказами. Одне із таких цікавих відкриттів – докладна, на свій час геніальна, карта 1613 року з Амстердаму. В ті часи, дуже коштовна і надзвичайно відповідальна справа. Фундаментальну роботу над нею розпочав литовський князь Миколай Криштоф Радзивіл ще у 1586 році, щойно отримав княжий стіл, відправивши […]
Руzzкий мир. Нашестя. Російський танк чотири рази вистрілив у церкву. Вона зайнялася і згоріла вщент

Руzzкий мир. Нашестя. Російський танк чотири рази вистрілив у церкву. Вона зайнялася і згоріла вщент

Україна Інкогніта. Руzzкий мир. Нашестя. Частина І Лук’янівка, Новий Биків, Нова Басань, Перемога. 24 лютого російська орда перетнула кордон і трасою Н 07, повз Суми, попрямувала у напрямку Києва. Вже за добу загарбники були на межі Чернігівської та Київської областей. Сили української територіальної оборони зупинили ворогів на лінії заплави річки Трубіж. Звідси росіяни, великими загонами […]
Руїни Київщини

Руїни Київщини

Руїни Київщини. Перша частина 00:04 – Тетіїв. Млин “Порхун”, байдарки та лебеді 02:18 – Церква-привид у Винарівці 07:48 – П’ятигори. Покинута крамниця 10:58 – Тетіїв. Усипальня Свейковських. Костел Яна Непомуцького. 13:56 – Млин в селі Погреби 18:55 – Руде село. Палац Залеських 23:01 – Костьол-зіккурат, усипальня князів Подгорських. Антонів 26:15 – Городище Пустоварвіське. Млини, підвісний […]
“Залісся”. Державна резиденція та національний парк

“Залісся”. Державна резиденція та національний парк

14 тисяч га заповідного лісу обнесено огорожею, загальна довжина якої складає 60 км. Тут мешкає неймовірна кількість тварин: 28 зубрів, 1200 благородних оленів, 600 плямистих оленів, 220 ланів, а ще кабани, козулі, вовки та ін.
Перше всенародне повстання в Україні. Кшиштоф Косинський

Перше всенародне повстання в Україні. Кшиштоф Косинський

В XIV столітті Литва без зусиль приєднала до себе Україну (Південну Русь), яка була знесилена боротьбою з монголо-татарами. Звільнивши українців від татарського іга, Литва не насаджувала їм ні своєї релігії, ні своєї культури. Литовці не відбирали в українців земель, практично не пригнічували самобутність та самосвідомість українського народу. Ситуація в Україні докорінно змінилася, коли 1569 року […]
Семен Палій

Семен Палій

У Білій Церкві, над кручами Росі, височіє пам’ятник у вигляді кам’яної вежі з барельєфом козаків та сценами з їх бойового життя. Біля вежі розташована чавунна гармата з ядрами. Гора ця носить ім’я видатного козака – Семена Палія. Францішек Замойський так схарактеризував козацького полковника та його діяльність на теренах Правобережної України в останніх десятиліттях XVII – […]
Повстання Наливайка

Повстання Наливайка

Наливайко – прізвище досить відоме серед пересічних громадян України. Мабуть тому, що запам’ятовується гарно. Смішне ніби-то прізвище. Але хто був той Наливайко? Я, перелопативши купу історичної літератури (навіть художньої), так і не зміг зрозуміти ким він насправді був. Повстанець, зрадник, розбишака, волоцюга – як його тільки не називали. Радянська література зробила з нього справжнього революціонера, […]
Київські історії про Тупталів, Димитрія Ростовського, Мелетія Дзика та Кирилівську церкву

Київські історії про Тупталів, Димитрія Ростовського, Мелетія Дзика та Кирилівську церкву

Раніше привчали до думки, що царі і цариці мають відношення до моєї столиці, якесь право на те, щоб я про них знав, щоб з кожного кутка, кожної екскурсії, інформ.довідки намагались донести, що вони дотичні до історії славного міста, а справжньої історії Києва і славетних родин, які її дійсно творили, я і не маю знати. Добре, […]
Великих українців проігнорували при перейменуванні київських вулиць

Великих українців проігнорували при перейменуванні київських вулиць

Великих українців проігнорували при перейменуванні київських вулиць. І не варто сильно радіти – нинішнє перейменування показало, що ми зуміли зруйнувати російські маркери (хоч і не всі), але показали тотальне невміння створювати свої. Вчена комісія на чолі із Олександр Алфьоров (відеоблог якого я із задоволенням дивлюсь на ютубі) чомусь проігнорила загальноєвропейські правила найменування вулиць і не […]
Василь Симиренко був найкращим меценатом Києва. Але сьогодні його майже не пам’ятають

Василь Симиренко був найкращим меценатом Києва. Але сьогодні його майже не пам’ятають

Стаття була опублікована РБК-Україна У столиці немає вулиці та навіть меморіальної таблиці на честь благодійника Василь Симиренко – один із найвидатніших меценатів Києва, який жив на рубежі 19 та 20 століть. За його кошти почали друкувати перші україномовні щоденні газети. Він фінансово допомагав Михайлу Драгоманову, Михайлу Коцюбинському, Павлу Чубинському та іншим видатним людям. Однак постать […]