Київська область

Київська область поділяється на 25 адміністративних районів, тут розташовано 25 міст, 30 селищ, 1221 село. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів.

Загальна чисельність населення області становить 1850 тис. осіб. Область утворено 27 лютого 1932 p., але з того часу її межі кілька разів змінювалися. Нині вона межує на заході з Житомирською і Вінницькою, на сході – з Полтавською і Чернігівською, на півдні – з Черкаською областями України, а на півночі – з Гомельською областю Білорусії.

Київська область – столичний регіон і абсолютним лідером за туристичною популярністю тут є столиця та адміністративний центр – Київ. Причому це лідер не лише Київщини, а й усієї України. Але й крім Києва в регіоні вистачає туристично привабливих об’єктів. В першу чергу це Біла Церква з парком «Олександрія» та Переяслав-Хмельницький із скансеном. Також увагу туристів привертають Пархомівка (із однією з найгарніших у країні церков), Томашівка (із панським маєтком Хоєцьких), Васильків (із собором Антонія та Феодосія), Фастів (із Воздвиженським костьолом та Покровською церквою), Сулимівка (із фортифікаційною Покровською церквою), Ромашки (з однією з найбільших церков України).

В області багато оригінальних зразків дерев’яного зодчества. Деякі дерев’яні церкви є справжніми архітектурними шедеврами. Наприклад, у Кожанці, Сухолісах, Синяві, Житніх Горах, Півнях, Тулинцях, Вільхівці, Селищі, Малій Стариці, Малій Березанці, Лукашах, Лехнівці.

Справжній захват у туристів викликають споруди водяних млинів на Росі та її притоках. На особливу увагу заслуговують млини у Городищі-Пустоварівському, Синяві, Пугачівці, Бушевому, Чубинцях, Буках. У тих же Буках розташований один із найгарніших в Україні заміських житлових комплексів (маєтків). А ще значною популярністю користується село Ковалівка за свій по-європейському модернізований центр.

Київщина славиться своїми казково-мальовничими ландшафтами. Особливою славою користуються краєвиди долини Дніпра (Трипілля, Витачів, Ржищів та ін.). Значну популярність мають і гористо-кам’янисті пейзажі долини Росі (Глибічка, Чмирівка, Бородані, Богуслав, Біла Церква та ін.). Також серед річок області надпопулярною є красуня Десна – рай для рибалок та байдарочників.

ajax spinner
Костьоли Київської області. Жахливий стан

Костьоли Київської області. Жахливий стан

Відразу зазначимо, що із старовинних діючих костелів в Київській області є лише два – у Білій Церкві та Фастові, ще умовно до таких можна віднести храм у Безпечній. Решта – то суцільний жах – як же із них познущалися у радянський період, і як до них байдужі нинішні українці. Антонів. Костьол-зиккурат. Усипальниця князів Подгорських. 1810 […]
Карта: Місця Тараса Шевченка в Україні

Карта: Місця Тараса Шевченка в Україні

Населені пункти та місця, де бував в Україні Тарас Шевченко. 
Лебедівка. Курган та кам’яні хрести

Лебедівка. Курган та кам’яні хрести

Курган з старим цвинтарем у селі Лебедівка на Київщині Колишній Яготинський район. Хресту, що по центру кургана, певно не одна сотня років. Другий, в хащах, новіший, кінця ХІХ століття. Автор: Олександр Мальон
Триліси. Козацькі хрести

Триліси. Козацькі хрести

Фото Дениса Вишневського
Кошів. Гранітний хрест

Кошів. Гранітний хрест

У Кошеві, на цвинтарі є гранітний хрест невідомо якого періоду. Форма хреста архаїчна, як і матеріал, тому не виключено, що хрест козацьких часів. Вважається, що село Кошів було засноване у 1629 році. Назва походить від слова “кіш” – татарською “стан”. Тут дійсно було козацьке земляне укріплення, залишки якого ще було видно у 19 столітті. Після […]
Садиба Терещенків на бульварі Тараса Шевченка 34

Садиба Терещенків на бульварі Тараса Шевченка 34

У 1918 році в цій будівлі було розміщено Міністерство шляхів сполучення УНР (міністерство транспорту). У ніч з 13 на 14 листопада 1918 року в цій будівлі, на таємних зборах представників українських політичних партій, що входили до Українського національного союзу, схвалено план повстання проти гетьманського режиму. Одночасно було обрано тимчасовий революційний уряд — Директорію УНР, у […]
Малий Букрин. Старовинний цвинтар та могила Андрія Могили. Гетьмана?

Малий Букрин. Старовинний цвинтар та могила Андрія Могили. Гетьмана?

Малий Букрин зараз має близько 200 осіб населення, хоча ще в середині 19 століття тут мешкало майже 700 осіб. У 18 столітті Малий Букрин належав Понятовському – племіннику короля, а у 19-му – родині Ячевських. Кількість населення в селі дуже сильно зменшилася під час кровопролитної битви за Букринський плацдарм у вересні 1943 року, та після […]
Нещерів. Спасо-Преображенський монастир

Нещерів. Спасо-Преображенський монастир

У 1794 році поміщик-благодійник (деякий час був Київським сотником і очільником дворянства Київського повіту) Іван Павлович Гудим-Левкович побудував у селі Преображенський храм, що є унікальним зразком переходу українського бароко до класицизму та має форму корабля (як символ того, що церква веде людину через бурхливе життєве море до тихої пристані). Для побудови храму було виділено 36 […]
Переяслав. Кам’яні хрести Ярмаркового цвинтаря

Переяслав. Кам’яні хрести Ярмаркового цвинтаря

Здавна відомий звичай позначати місце останнього пристанища людини. На християнських кладовищах для вшанування пам’яті про небіжчиків на могилах встановлювали надмогильні плити, хрести, влаштовували склепи. Хрест як надмогильний знак з’явився в поховальному обряді у IV ст., коли Костянтином Великим був встановлений християнський тип поховання. Християнські норми атрибутики в обрядову систему впроваджувалися повільно, тому надмогильним знаком, обов’язковим […]
Байковий некрополь – ганьба Києва

Байковий некрополь – ганьба Києва

Про Байковий некрополь ми вже писали. Давно. Ще в нульових роках. Можете почитати ось тут і фотографії подивитись та порівняти – тодішні й нинішні. Старі ділянки головного некрополя країни в ганебному, катастрофічному стані. Десятками років керівництво цвинтаря і керівництво Києва абсолютно не переймається долею кладовища, де найбільше поховань видатних українців, де цілі ділянки історичних, скульптурних […]
Україна на прекрасній мапі 1652 року

Україна на прекрасній мапі 1652 року

Ще одна робота невтомного француза Г. Боплана, яка також доволі цікава і художньо приваблива: «Нова карта всього Польського королівства, Великого князівства Литовського з їх воєводствами та їх межами докладно виконана Г. Левассером де Бопланом, С[вященної] К[оролівської] В[еличності] військовим архітектором і капітаном». Оригінал був доданий до книги 1652 року “Simonis Starovolsci[i] Polonia, nunc denuo recognita et […]
Одна з перших згадок назви «Україна» на Європейських мапах – Vkraina на європейській мапі 1613 року

Одна з перших згадок назви «Україна» на Європейських мапах – Vkraina на європейській мапі 1613 року

Люблю розвінчувати імперські і совкові міфи про Україну реальними незаперечними доказами. Одне із таких цікавих відкриттів – докладна, на свій час геніальна, карта 1613 року з Амстердаму. В ті часи, дуже коштовна і надзвичайно відповідальна справа. Фундаментальну роботу над нею розпочав литовський князь Миколай Криштоф Радзивіл ще у 1586 році, щойно отримав княжий стіл, відправивши […]