Найстарішою будівлею Переяслава є Михайлівська церква. Розташована вона неподалік від площі Переяславської Ради (вул. Михайла Сікорського, 34). Храм заклали у 1646 році. Значну частину коштів на його будівництво виділив полковник Федір Лобода. Церкву реставрували і оновлювали у 1719 році, а також після пожежі у 1734-му. На початку ХІХ століття обвалилося кам’яне склепіння. Його більше не відновлювали, замінивши у 1823 році дерев’яним дахом. Саме тоді Михайлівська церква зробилась схожою на великий декорований будинок з фасадами, оздобленими пілястрами і полив’яними кольоровими розетками, головами янголяток та рельєфними орнаментальними написами. Під час ІІ Світової війни церкву було дуже пошкоджено. Відновлювали її у 1951-53 роках за малюнком Тараса Шевченка. В радянський період у приміщенні храму було розташовано експозиції Музею народного одягу.
Михайлівську церкву збудували над фундаментом великого п’ятибанного Михайлівського собору, який стояв у центрі дитинця. Ця споруда, датована другою половиною ХІ століття, неодноразово згадується у літописах як один з найвеличніших храмів Київської Русі. У ньому хоронили переяславських князів. Фундамент та залишки стін собору, зруйнованого татаро-монголами, розкопали у 1949-53 роках. А в 1982 році над північно-західною частиною фундаменту спорудили павільйон, в якому розмістили Музей архітектури Переяслава часів Київської Русі.
У XVII столітті Михайлівська церква була головним храмом однойменного монастиря. Поряд з церквою збудували дзвіницю, що одночасно служила надбрамною вежею, а також трапезну і келії. Згідно реєстру нерухомих пам’яток України, дзвіницю збудували у 1666 році, але багато дослідників стверджують, що це відбулося в 1745-му.
Вже у 21 столітті, замість того щоб відновити купол храму, недолугі московські попи надбудували декоративний верх, у вигляді візантійського храму. Як таке можна було зробити із пам’яткою архітектури, і хто це дозволив?
На схід від храму стоїть надбрамна дзвіниця, споруджена у 1747 році. До неї прибудована трапезна монастиря, і келії. Вони об’єднані в одну споруду. Будівля має напівкруглу проїзну арку, яка колись була брамою.
Текст та фото Романа Маленкова.
Малюнок Тараса Шевченка
