Будівля автовокзалу зводилася у 1957—1961 роках за проєктом архітекторів Авраама Мілецького та й Едуарда Більського. Інтер’єр автовокзалу доручили створити художникам Аді Рибачук та Володимиру Мельніченку. Це була перша спільна робота цього відомого подружжя. Працювали вони над мозаїками і панно два роки – 1960-1961.
Ескізи для мозаїк були створені, за їхніми словами, у життєрадісній естетиці дитячого малюнка. На них можна впізнати київські пейзажі, автотраси і мости. Герой мозаїк – блакитний (синій) автобус, який мандрує по Києву і ссср.
Ада Рибачук і Володимир Мельніченко пізніше створили разом немало шедеврів, зокрема мозаїчні та керамічні панно в інтер’єрах Київського Палацу дітей та юнацтва. Із 1967 по 1981 роки вони працювали над реалізацією грандіозної концепції Парку Пам’яті на Байковій горі – це була головна робота їхнього життя. У 1982 році унікальні рельєфи Стіни Пам’яті були знищені радянськими варварами – їх залили бетоном.
Після реконструкції вокзалу у 2015 році мозаїки були збережені і, навіть, відреставровані.
Текст та фото Романа Маленкова.
