На розі вулиць Ігорівської та Петра Сагайдачного, у самому серці Подолу, височіє триповерхова будівля, що втілює архітектурну естетику другої половини XIX століття. Це колишній прибутковий будинок, зведений у стилі історизму з елементами неоренесансу та цегляного стилю. Його фасади прикрашені пілястрами тосканського й коринфського ордерів, карнизами, фризами та кованими балконами з рослинним орнаментом.
- Фото: Роман Маленков
Споруда кардинально відрізняється від «будинку Купріна», про який ми розповідали напередодні. Попередній – звичайна «меблірашка» (мебльовані номера), для дрібних чиновників, а багато оздоблений красень на Сагайдачного, 8 – постав для більш заможних квартирантів.
- Фото: Роман Маленков
- Фото: Роман Маленков
Будівля має двосхилий дах, напівпідвал, склепінчасті перекриття та чіткий ритм віконних прорізів. Особливої уваги заслуговують розкріповки з аттиками, лучковими фронтонами та круглими даховими віконцями. Наказом Міністерства культури і туризму України від 2009 року кам’яницю внесено до переліку пам’яток архітектури та містобудування.
- Фото: Роман Маленков
Садиба, що входила до кварталу між Боричевим узвозом і Набережно-Хрещатицькою, належала родині київських підприємців Бродських. Про цю родину ми детально розповідали у публікації про млин Бродського, розташований за кількасот метрів.
Хоча ім’я архітектора невідоме, стиль будівлі перегукується з проєктами Миколи Самонова. Після націоналізації у 1920-х роках будинок став багатофункціональним: тут розмістилися крамниці, офіси, аптека та кафе.
- Поділ. 1911 р. Стрілочка вказує на будинок Бродських
Ця кам’яниця – не просто архітектурна пам’ятка, а живий свідок київської історії, що зберігає дух старого Подолу.
Більше фото дивіться в галереї