За пластичним проробленням фасаду і його декору, оригінальною й чіткою композицією будинок на Великій Житомирській 8А є прекрасним зразком модерністського трактування форм середньовічного зодчества в архітектурі Києва.
Окрасою цього чималого шестиповерхового будинку є дивовижна скульптура жахливої химери, образ якої колись був навіяний знаменитими творами Віолле-де-Дюка, що прикрашають всесвітньовідомий собор Нотр-Дам-де-Парі. На жаль більшість киян та гостей столиці, що проходять поруч, це диво не помічають. На відміну від дуже схожих монстрів на фасаді будинку на Ярославів Вал, 1, що нависають просто над перехожими, тут потрібно добряче задерти голову догори, аби побачити цю красу. Зазвичай ж люди дивляться під ноги.
Вісь симетрії виділено трикутним щипцем, що вдало імітує готичний вімперг з круглою розеткою-вікном у центрі. Теж, вірогідно, архітектурний «привіт» Собору Паризької Богоматері.
Декор фасаду вирішено з використанням стилістичних елементів романської та готичної архітектури. Особливої виразності надає фасаду вінцева частина, оформлена аркатурним поясом на тонких тридільних колоннах з капітелями романського стилю.
Дуже цікавими є маскарони, що прикрашають фасад.
На жаль, внаслідок реконструкції 1990-х втрачено частину архітектурних деталі фасаду, а всередині змінено первісне планування.
В Зводі пам’яток історії та культури наводиться список відомих людей, які колись жили в цьому незвичному будинку.
У цьому будинку в квартирі № 11 у 1944–56 мешкав Душечкін Олександр Іванович (1974–1956) – агрохімік і фізіолог рослин, акад. АН УРСР (з 1945), заслужений діяч науки УРСР (з 1949). У Києві – з 1903, працював у агрохімічній лабораторії мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків (до 1912). У 1915–30 керував відділом Київської обласної дослідної станції, 1923–56 – завідувач кафедри агрохімії Київського сільськогосподарського інституту. 1946–53 – директор Інституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР (тепер Інститут фізіології рослин і генетики НАН України).
1944–57 у квартирі № 12 проживав Протопонов Віктор Павлович (1880–1957) – психіатр, акад. АН УРСР (з 1945), заслужений діяч науки УСРР (з 1934), головний психіатр та голова вченої ради МОЗ УРСР. 1940–52 працював в інституті клінічної фізіології АН УРСР, 1953–57 – в Інституті фізіології АН УРСР, з 1944 – завідувач відділу психіатрії і патологи вищої нервової діяльності, що містився на території Психіатричної лікарні ім. І.Павлова). Одночасно працював у Київському інституті вдосконалення лікарів (з 1944). Досліджував проблеми фізіології і патології вищої нервової діяльності та психіатрії.
Багато років (з перервами) у будинку проживав Любомирський Григорій Львович (1865–1937) – музикознавець композитор, педагог. З 1904 викладав у Музично-драматичній школі М. Лисенка, з 1918 – професор Київського музично-драматичного інституту їм М. Лисенка, з 1934 – консерваторії. Автор підручників з гармонії і теорії музики, симфоній, фортепіанних п’єс. Його учнями були В. Верховинець, О. Кошиць, К. Стеценко.
У 1950–60-х рр. у цьому будинку мешкав воротар київського «Динамо» Ідзковський Антон Леонардович (1907–95) – заслужений майстер спорту, тренер.
