Пустовійтівка. Село безсмертного отамана

Пустовійтівка лежить при дорозі Київ - Суми, неподалік від Ромнів (до Сум звідси залишається близько 100 км). В часи президенства Ющенка про це селище багато говорили, а нині щось взагалі забули. Принаймні так здається. Але впевнений - це не надовго, і бути Пустовійтівці значним туристичним центром, адже потеціалу для цього вистачає: дві великі церкви, кожну з яких можна віднести до перлин архітектури, парк, скіфський курган, а головне - звідси родом останній кошовий отаман Запорізької Січі - Петро Калнишевський.

Миколаївська церква (1900 -1906 рр.)

Пам'ятник Петру Калнишевському

Калнишевський - людина-легенда. Очільник Січі, генерал-поручик російської армії, кавалер найвищої нагороди імперії - ордена Андрія Первозванного - але особисто для мене він цікавий іншим - він жив іншими вимірами життя, ніби хоббіт із перстнем... На пам'ятному знаку написані роки життя 1691 - 1803 - відразу закрадається думка - то якась помилка. Але ні. Кошовим його вперше обрали у 71 рік, орден отримав у 80 років,  а заарештований був у 84. В голову не вкладається, але його, в такому, м'яко кажучи, поважному віці, відправили на Соловки, де він 16 років провів у одиночній!!! камері, потім був переведений у звичайну в'язницю. Уявіть собі - людина із 85 до 101 року просиділа в одиночці на Соловках - хоча це неможливо уявити. Це було нелюдське знущання, яке кошовий пережив, як пережив він і своїх мучеників: Єкатєріну і її синочка Павла, Грігорія Патьомкіна...

У 1801 році Петро Калнишевський потрапив під амністію й отримав волю. Та куди йому було йти у 110 років? Він залишився ченцем на Соловках де й помер у 112 років. Відомий напис на його надгробку:

Здесь погребено тело в Бозе почившего кошевого бывшей некогда Запорожской грозной Сечи казаков атамана Петра Кальнишевского, сосланного в сию обитель по Высочайшему повелению в 1776 году на смирение. Он в 1801 году по Высочайшему повелению снова был освобожден, но уже сам не пожелал оставить обитель, в коей обрел душевное спокойствие смиренного христианина, искренно познавшего свои вины. Скончался 1803 года, октября 31 дня, в субботу 112 лет от роду смертию благочестивою, доброю.

Цікаво скільки б прожив кошовий, якби не чвертьстолітні знущання над ним. Можливо він взагалі жив би вічно? Щоб більше дізнатись про Петра Калнишевського читайте, наприклад, Вікіпедію.

У 2008 році УПЦ КП канонізувала Калнишевського під іменем Петра Багатостраждального, а у 2014 році він був канонізований УПЦ МП. За свого життя він будував церкви, зокрема чудовий храм звів у Ромнах - Покровську церкву - її більшовики зруйнували, а от у Пустовійтівці храм зведений кошовим, якимось дивом зберігся. Щоправда совєцькі окупанти гарно познущалися із пам'ятки козацького зодчества - знесли верхи, перетворивши святиню на хату, склад та клуб.

Відновили Троїцьку церкву у 2006 році, за ініціативи президента Ющенка, який називає Калнишевського своїм дальнім родичем. Нині храм у прекрасному стані. Разом із Музеєм Петра Калнишевського він входить у історико-культурний заповідник "Посулля". Ще у Пустовійтівці є пам'ятник святому-кошовому.

Троїцька церква (1773, 2006 рр.)

Крім Троїцької церкви в селищі зберегігся Миколаївський храм, збудований у 1906 році. Цю величезну споруду видно із траси Суми - Київ. Полтавський архітектор Носов звів церкву у стилі історизму ("цегляна еклектика", "цегляний модерн" - я не сильний у визначенні таких деталей). Про неї не згадують у путівниках й у Інтернеті її зображень дуже мало, але повірте - вона варта уваги.

Поряд із Пустовійтівкою розташований великий скіфський курган Старша Могила, а в іншому місці збереглася ціла курганна група - Оксютинецький некрополь 6-4 ст. до н.е.

Із Пустовійтівки хочуть зробити вагомий екскурсійний об'єкт, який разом із сусідніми Ромнами (а там ціла купа різноманітних пам'яток архітектури), складе дуже цікавий комплекс. Але то лише плани на майбутнє, нині ж, про регіон, який перезентує цілий пласт української історії, культури й архітектури знають дуже мало.

Текст та фото Романа Маленкова 

Для перегляду карти треба активувати Javascript (чи просто трохи зачекайте)