Місто у Малопольському воєводстві Старий Сонч (Stary Sącz) є еталоном середньовічного затишку, перенесеного у 21 століття. Здалеку, на тлі Карпатських гір, він схожий на міраж, на картинку, і якби не засилля автівок на площі Ринок, він здавався б таким і зблизька. Рідко де зустрінеш так чітко сплановану і гарно збережену одноповерхову забудову, недаремно ж іще з 1954 року тут створено історико-культурний заповідник – урбаністичний резерват (rezerwat urbanistyczny).
Монастир кларисок
Площа Ринок
Костьол Святої Ельжбети
Важко судити про популярність Старого Сончу серед польських туристів – ми були тут в похмурий, дощовий, будній день, але в Україні про нього мало хто знає. Хоча тут є пам’ятка світового значення – монастир кларисок, в якому похована Свята Кінга (Кунегунда Угорська), одна із покровительок Польщі, а, крім того, патронеса соляних копалень та гірників. Провівши життя праведниці Кунегунда, дружина польського князя Болеслава Стидливого, дочка угорського короля Бели ІV, вона заснувала у Старому Сончі монастир кларисок у 1280 році. В монастирі вона провела 11 років, до самої смерті, й була похована під підлогою каплиці монастирського собору Святої Клари.
Готичний собор Святої Клари почали будувати у 1285 році, на кошти Кунегунди. Пізніше, у 17 столітті, храм отримав барокові бані та декор. Це дуже ефектна будівля, яка користується великою популярністю серед католицьких паломників – люди приходять помолитись на могилі Святої Кінги.
Монастир кларисок
Монастир обнесено середньовічними мурами, в яких є велика головна брама (із розкішною надбрамною дзвіницею), менша брама та кілька хвірток. Про фортечне минуле монастиря нагадує потужна наріжна башта – єдина, яка зберіглася із часів, коли Старий Сонч та його монастир були бажаною ціллю для різних загарбників, зокрема татар.
Крім монастиря кларисок у Старому Сончі є класний парафіяльний костьол Святої Ельжбети, який заклали у 1299 році. Звичайно, в ті часи храм зводили в готичному стилі, але після пожежі 1644 року його сильно перебудували, а у 1686 році звели дзвіницю, яку увінчали бароковим куполом. До головної нави церкви прибудовано дві каплиці, в кожній з яких є власний вівтар. Церква обнесена невисоким муром, вздовж якого стоять традиційні стації (стояння).
Вулиці Старого Сонча
У Старому Сончі дуже оригінальна площа Ринок. На ній більшість будинків одноповерхові й однотипні, але це не виглядає нудно – така однотипність надає особливого колориту площі. Найцікавішим є Dom na Dołkach, в якому нині Краєзнавчий музей. На відміну від більшості будинків історичного центру, цей є двоповерховим. Його звели ще у 17 столітті, і він єдиний, який уцілів після пожежі на площі Ринок 1795 року.
Площа Ринок має правильну прямокутну форму й розташована чітко за сторонами горизонту. Планування таке зберіглося ще із 1273 року, коли місто отримало німецьке (магдебурзьке) право.
Собор Святої Клари – усипальня Святої Кінги
Старий Сонч – старший брат Нового Сонча, про який ми вже писали. Старше він не набагато: Новий Сонч заснований у 1292 році, а перша згадка про Старий Сонч датується 1257 роком. Але у Старому Сончі всього 9,5 тис. мешканців, тоді як у Новому – майже у десять раз більше. Міста зовсім не схожі одне на одне, але, на мою думку, становлять непоганий комплексний туристичний об’єкт. Побувавши в Новому Сончі, обов’язково відвідайте і Старий – ви отримаєте неймовірне задоволення від екскурсії цими старовинними містами.
Текст та фото Романа Маленкова.
