У Дібрівку ми їхали грунтовою дорогою із Халаїдового – якщо без дощу, по сухенькому – нормально, але після дощу краще їхати через Монастирище – там досить нормальна асфальтна дорога. У Дібрівці зберігся невеликий класицистичний палацик, збудований місцевими панами Драчевськими у 1845 році. Зовсім не шедевр, абсолютно банальний, хоч і з колонами, але ж у ньому відчувається його древність, він доволі колоритний, а поруч розташований ставок та лісок – залишки парку тих же Драчевських, і загалом місцина доволі мальовнича.
Від Драчевських маєток перейшов до Антоновичів, які і були його останніми власниками. А в радянські часи чого тут тільки не було: дитбудинок, фельдшерський пункт, колгоспна контора. От як контору палац і продали у 2004 році за якихось 35 тисяч грн. Кажуть, що до цього доклав руку тодішній районний голова та голова колгоспу. Кому зараз належить палац – точно невідомо. Місцеві кажуть, що ним володів, а може й володіє нині, якийсь темношкірий чолов’яга. Хто зна.
Текст та фото Романа Маленкова.
