В Цибулеві розміщена прекрасна контора цукрового заводу, яка нині нагадує палац. Неоготика, висока башта… Нині будівля у приватній власності, тому і гарний стан, а от старовинний цукровий завод вже “помер” – від нього залишилися лише стіни. Ще у Цибулеві є стара, початку минулого століття, лікарня із водонапіркою. Далі текст із Вікіпедії.
Цибулі́в — селище Монастирищенського району Черкаської області, центр однойменної селищної ради. Населення близько 3,8 тисяч чоловік.
Селище розташоване над річкою Цибулівкою за 12 км на північ від міста Монастирище, та за 32 км від автомобільного шляху Київ—Одеса. На околиці селища залізнична станція Івахни.
Початкова назва Цибульова — містечко Сорочин. Існували залишки укріпленого замку і вали. Близько Цибульова був лісок, названий Стінка (Ścianka), в якому можна було помітити земляний вал.
Стародавній спадок Янчинських (Jańczyńskich). У 1608 році був проданий княгині Анні, рідній сестрі Кароля Ходкевича. Сильно зруйнований під час повстання Хмельницького, Цибулів був відновлений лише в 1703 році.
Від Теклі Яловіцької (Tekla Bożeniec-Jełowicka, 1785 — 11.05.1884, похована в Цибульові) Цибулів переходить у власність її чоловіка Іполіта Рогозінського (Hipolit Rohoziński h. Leliwa; 1780—1820). Іполіт Рогозінський будує в Цибульові будинок в стилі палацу. Також має місце Покровська церква, збудована в 1755 році. В шлюбі Рогозінських народжується дві доньки: Антоніна і Евеліна та син Владислав (Władysław Rohoziński h. Leliwa; 1800—1870). Від шлюбу Владислава Рогозінського і Пауліни Здєховської (Paulina Zdziechowska h. Rawicz, 1830 — ?). в 1856 році в Цибульові народжується син Міхал (Michał Rohoziński h. Leliwa; 1856, Цибулів — 1929). У 1878 році Міхалом Рогозинським в Цибулеві закладено цукрову фабрику, котра видає 12000 пудів щорічно.
Фото Романа Маленкова.
