Назва села Кошмак походить від тюркського дієслова «кошмак», яке перекладається як «бігти», «поспішати». Чи то татари тут кудись бігли, чи то від татар хтось біг – науці не відомо. «Нам, татарам, однаково: наступати – бігти, відступати – бігти». Можливо, саме у Кошмаці з’явилась ця народно-татарська мудрість?
Свято-Воздвиженська церква (1901 р.)
Відповідно до назви Кошмак досить старе село. Розташоване воно поряд із автодорогою Київ-Луганськ південніше Корсуня-Шевченківського (приблизно за 7 км). Має сільську раду. В селі мешкає близько 270 осіб.
В селі збереглася Свято-Воздвиженська церква. Цей дерев’яний храм було зведено у 1901 році за так званним єпархіальним проектом. У 1929 році його було закрито й перетворено у сільський клуб. Більшовики, попутно, зруйнували бані церкви. В період німецької окупації богослужіння на деякий час відновлювали, але із поверненням радянської влади знову припинили.
У 1997 році церкву повернули парафіянам. Почався ремонт, який з перемінним успіхом триває і зараз. Поруч із церквою стоїть баня, яку мали підняти на храм вже давно, але доки збирались, опори барабану встигли згнисти.
Нині храм діючий, але перебуває в далеко не кращому стані. Дах протікає, підлога гніє. Перспектив ремонту поки що не видно.
Текст та фото Романа Маленкова
