Село Дорофіївка з населенням близько півтисячі мешканців лежить на правому березі Збруча в 5 кілометрах від Підволочиська. Збруч тут утворює достатньо велике водосховище, на протилежному березі якого лежить хмельницький Волочиськ. Всього декілька кілометрів ґрунтової дороги (не дуже страшної, до речі) варто проїхати від Підволочиська, щоб побачити єдиний на Тернопіллі дерев’яний костел. Ще в селі є симпатична церква з дерев’яною дзвіницею.
Вперше поселення згадується у 1571 році, як містечко Дорофієвець, яке перебувало у власності князя Костянтина Острозького. Наступного року новому власнику Є. Гойському надано дозвіл проводити в містечку ярмарки і торги. З 1613 року Дорофіївка належала князям Вишневецьким.
На зламі ХІХ і ХХ століть в селі була римо-католицька громада, чисельність якої складала близько п’яти сотень вірних. У 1889 році парафіяни збудували у Дорофіївці дерев’яну каплицю, яка збереглася до наших днів.
До початку Другої світової війни громада збільшилася до семиста вірних. За традицією, каплицю закрили комуністи. Повернули святиню віруючим у 1991 році і освятили під титулом Св. Станіслава Костки. В храм приїжджає правити ксьондз з Підволочиська.
На жаль, після “ремонту” в минулому році костел трохи втратив свій автентичний вигляд: фронтон вже не дерев’яний, а дах перекрили металочерепицею.
Неподалік в центрі при дорозі стоїть досить цікава кам’яна церква Св. Параскеви П’ятниці, що більше нагадує каплицю. Зведена у 1938 році (за деякими даними – у 1911 році):
Поруч із храмом – маленька дерев’яна дзвіниця. Можливо, дата “1911” стосується саме її будівництва.
На сільському цвинтарі:
Текст та фото Андрія Бондаренка andy_babubudu