В перші відвідини Львова якось не звертаєш на це уваги. Похмура велич львівських храмів та кам’яниць забирає всю увагу на себе. Але коли ти у Львові вже n-й раз – вони вже не можуть сховатися за архітектурними атракціями. То тут, то там починають з’являтися баришні топлес, або й зовсім без одягу (чесно, це не викрути моєї уяви). Они идут, они повсюду!!! На дахах, на фронтонах, на стінах, на площах, на карнизах. Нехай і античні героїні… Видно слабинка була у поляків перед оголеним жіночим тілом, втіленим у камені (чи гіпсі, чи цементі). Є у мене одна гіпотеза з цього приводу, але оприлюднювати її не буду, щоб нікого не образити.
От тільки опиняєтесь у Львові – відразу і починається. Баришня топлес, гречанка (ліворуч). Якби ж то вона знала, що у Львові завжди холодно і дощ падає, мабуть вдяглася б погрубше
А це пляжники на фронтоні патріарха львівських вузів – Університету імені Франка
Фронтон Львівської Політехніки
А це студентки Львівської Політехніки (особливо та, що праворуч зачиталась)
У вестибюлі Політехніки (головного корпусу)
Насельниці палацу Дуніковського (вулиця Драгоманова)
Це на площі Ринок
А це все оголена труппа Львівської Опери
А це ще трохи. Вибачайте за якість, у Львові не завжди щастить із освітленням.
Фото Романа Маленкова
