Сасів (Золочівський район, Львівська область) — це містечко з надзвичайно багатою і трагічною історією, і його старовинний християнський цвинтар є німим свідком тих часів, коли місто було важливим торговим та ремісничим осередком.
Старовинний цвинтар розташований на околиці села. Він є багатоконфесійним, що було характерно для галицьких містечок: тут збереглися поховання як українців (греко-католиків), так і поляків (римо-католиків). Найдавніші збережені надгробки датуються XIX століттям, хоча сам цвинтар, ймовірно, заснований раніше.
Головна цінність сасівського цвинтаря — це надгробні пам’ятники, виготовлені місцевими майстрами. Більшість стел та хрестів витесані з місцевого вапняку (пісковику), який з часом покрився благородною патиною та мохом. Тут можна побачити цікаве поєднання професійної скульптури та народного примітивізму. Зустрічаються класичні фігури скорботних ангелів, Богородиці, а також масивні кам’яні хрести на постаментах, прикрашені рельєфними написами старослов’янською та польською мовами. Варто акцентувати увагу на лапчастих хрестах форми, яку нині називають козацькою.
Як і багато старовинних кладовищ Галичини, некрополь у Сасові перебуває у занедбаному стані, що, з іншого боку, створює особливу атмосферу “застиглого часу”. Багато пам’ятників похилилися або вросли в землю.
Цвинтар часто відвідують дослідники епіграфіки та генеалоги, які шукають відомості про відомі сасівські родини (наприклад, родини ремісників, адже Сасів славився своїм папером та шкірою).
Текст та фото Романа Маленкова.
