Як і в будь якому великому європейському місті, у Станіславі (теперішньому Івано-Франківську) здавна все управління починалося з ратуші. З німецької мови ратуша – Rathaus, від Rat — рада і haus – будинок, отже ратуша – це міська рада, і в кожному великому місті вона була й є зараз. Але на території України в давнину ратуші мали лише ті міста, які не отримали магдебурзького права, в полісах, яким мешканці, чи впливові покровителі вибивали магдебургію, ратуші перетворювались на магістрати. Але десь столітті у 19-му всі ці поняття змішалися, і нині ратушею називають будівлю міськради із високою баштою, а без неї – це просто міськрада. Ну і ще: термін «ратуша» зовсім не використовується в містах Лівобережжя та Центральної України.
Ратуша у Франківську зовсім не схожа на бачені мною раніше ратуші, я навіть не міг визначити в якому стилі вона збудована – перше, що спало на думку – конструктивізм. Але потім вичитав, що цей архітектурний стиль називається функціоналізмом – це такий собі різновид раціоналізму, який виник у Німеччині у 20-ті роки й обумовлював зовнішній вигляд будівлі її конструкцією і внутрішнім плануванням, які, в свою чергу визначалися практичним призначенням споруди – функцією.
Сучасна ратуша в Івано-Франківську не перша в історії міста. Її почали будувати у 1929 році, а закінчили у 1935-му (внутрішні оздоблювальні роботи завершили у 1939-му). Автором проекту будівлі був архітектор Станіслав Треля. Ратуша вийшла несхожою ні на що – хрестоподібна в плані будівля із чотирьох двоповерхових крил увінчалася баштою, яка стала висотною домінантою міста – її висота досягла 49 з половиною метрів. Завершення башти було зроблено у вигляді велетенського військового шолому, а на рівні четвертого поверху встановили польських орлів – символ потужності тодішньої держави.
Варто зазначити, що будівля не відповідала потребам органу міського самоуправління й міський магістрат вирішили в ній не розміщувати. Тут розташували дешеві крамниці та ресторани.
У 1939 році у Станіслав прийшли більшовики, які закрили приватні крамниці та ресторани, розміщені в будівлі ратуші. Під час німецької окупації міста в будівлі розмістили склади, а трохи пізніше її вирішили знести, як важливий стратегічний спостережний об’єкт для противника. У підмурки залізобетонного моноліту вирішили закласти вибухівку, але попередні підрахунки визначили, що, зважаючи на міцність будівлі, потужність заряду повинна бути такою, що пошкодить навколишні квартали, в яких розміщувались окупаційні адміністративні установи та гуртожитки. Свердління стін крил ратуші теж нічого не дало – бетон сверлився дуже погано, і утворені свердловини не давали змоги закласти відповідний заряд вибухівки, тому вдалося підірвати лише одне крило (яке пізніше відбудували), на решту не вистачило часу.
Третя ратуша Станіслава. Зображення із Вікіпедії
У повоєнний період були проведені реставраційні роботи, які завершилися розташуванням у будівлі ратуші краєзнавчого музею (1959 рік). Тоді ж зняли польських орлів. У період незалежності, в 2007 році на башті ратуші встановили чотири годинники.
Перша ратуша Станіслава була збудована у 1666-1672 роках. Вона мала дев’ять поверхів і була дерев’яною із кам’яним низом. Приміщення ратуші використовували для засідань місцевої ради та суду. Після турецької облоги Станіслава у 1677 році ратуша була розібрана. На її місці у 1695 році збудували нову кам’яну будівлю, замовником якої виступив власник міста Юзеф Потоцький, а архітектором Карл Бенуа. Ця будівля теж мала дев’ять поверхів та годинник із чотирма циферблатами на різні боки. Кожні 15 хвилин дзвони ратуші відбивали час.
Перший поверх ратуші здавався в оренду купцям під крамниці. Тут розміщувалось аж 24 торгові точки. Другий та третій поверхи займали магістрат та суд, а в підвалі розміщувалась в’язниця. В стінах в’язниці часто тримали ув’язнених опришків. На вежі ратуші постійно чатували дозорці, які сповіщали місто про напади татар та пожежі, але це не уберегло від пожежі саму ратушу, яка згоріла у 1868 році.
У 1871 році у Станіславі збудували третю ратушу. Ця прекрасна будівля була значно пошкоджена у 1915 році під час боїв за місто і довго стояла напівзруйнованою. Згодом її розібрали. Нинішня ратуша вже четверта у місті, яке від заснування і до 1918 року називалося Станіслав, до 1939 – Станіславів, потім знову Станіслав, а від 1962 року воно має назву Івано-Франківськ.
Текст та фото Романа Маленкова, Сергія Щербія
