Неоготика – стиль, який був визнаний національним стилем Британії у 19 столітті. На відміну від багатьох країн Європи, які після завершення доби готики, практично забули про неї, й масово будували у більш модних стилях бароко, а потім класицизму, Великобританія і в 17 і у 18 століттях робила спроби відновити готику, і їм це вдалося. Не будемо переповідати перипетії ставлення стилю, але вже у другій чверті 19 століття на Туманному Альбіоні відбувалася масова неоготична забудова. Читайте Вікіпедію – там детально описано цей процес.
Троїцький костьол у Заболотові. 1902-1909 рр.
В Україні більшість неоготичних споруд відносяться до кінця 19 початку 20 століть. Палац у Чернятині, церква у Городищі та деякі інші будівлі – скоріше виключення, адже зводились у першу половину 19 століття. А от на зламі століть з’явилася маса храмів та палаців, які й нині вважаються архітектурними шедеврами. Їх ми можемо побачити в усіх куточках країни: в Харкові і Одесі, в Сумах і Кам’янському, в Києві і Житомирі, в Рівному, Миколаєві і Фастові, але особливо багато їх на теренах Галичини.
Як це не дивно, часто неймовірно ефектні неоготичні будівлі є практично невідомими для широкого загалу, наприклад, як костьоли у Городківці та Буцневі. То шедеври, й про них майже ніхто не знає, а що вже казати про гарні будівлі, які трохи до шедеврів не дотягують, як от Троїцький костьол у Заболотові, про який далі піде мова.
Ми його кілька раз проминали уночі – похмурою тінню він проглядався із траси Чернівці – Івано-Франківськ, і я, чомусь, сприймав його новобудом. І ось ми потрапили у Заболотів по дню, і знову проскочили храм – поспішали. Але вирішили – ні варто повернутись і роздивитись поближче… Виявилося, що це ніяка не новобудова, а досить таки симпатичний, і цікавий старовинний храм.
До 20 століття Заболотів був містечком. Із 17 століття тут змінились три дерев’яних костьоли, доки не почали зводити мурований. Сталося це у 1902 році, а освятили храм на сім років пізніше.
Радянська влада закрила храм після другої світової війни. Тривалий час він служив складом збіжжя та продуктів. У 1993 році його повернули римо-католицькій громаді, яка поволі відновила будівлю.
У Заболотові є й інші цікаві будівлі, але їх ми не подивились – сутеніло, а нам ще було далеченько їхати.
Текст та фото Романа Маленкова, Сергія Щербія
