Сьогодні розпочинаємо мандрівку Буковинськими Карпатами (вона буде довгою), і перший пункт нашої зупинки – перевал Німчич.
З Виженки лісом вгору йде дорога, яка з одного боку притискається до скель, а з іншого – відкриває для автомандрівника страхітливий вид на прірву, з порослими буком схилами.
По дорозі на Німчич зустрінемо різб’яну скульптурку роботи талановитого дерев’яного скульптора, вихованця Вижницького училища прикладного мистецтва Юрія Паучека.
Ще одну скульптуру цього майстра можна зустріти по дорозі з перевалу до Підзахаричей. Оригінальні твори дерев’яної пластики зображають лісових мешканців, які нібито зустрічають подорожуючого з гостинністю і добром, запрошуючи відпочити на колоді, лавці, задовольнити спрагу біля джерела.
Незабаром дорога виведе на ПЕРЕВАЛ НІМЧИЧ, що має висоту 586 метрів над рівнем моря, і є границею між двома районами – Вижницьким і Путильським.
Останні роки перевал та навколишня місцевість нарощує свій туристичний потенціал. До ресторану «Гірська казка», відкритому тут ще за часів «застою», у часи незалежності додалися сучасні корпуси бази відпочинку «Німчич» та три підйомника.
Сама ж «Гірська казка» стоїть пусткою:
У зимовий період Німчич перетворюється на гірськолижний курорт, а ціни на відпочинок тут вже досягли цін найвідомішого буковинського гірського курорту Мигове.
На перевалі розташована капличка і занедбаний пам’ятник.
Проте не гірські лижи і відпочинок в комфортабельних номерах манять на перевал справжніх цінителів природи. Перш за все Німчич – це неповторні панорамні види довколишніх гір і долини Черемошу. На півночі над Виженкою підноситься гора Верхоріччя (834 м), на півдні – Просічка (913 м), на сході – хребет Баньків (найвища точка – 870,7 м), а на захід у вузьких долині Черемошу розташувалося гуцульське село Розтоки, за яким видніються галицькі пагорби.
На задньому плані – Кути (Івано-Франківщина). А ще далі – Косів:
Вид у бік Путили. Села Петраші і Мариничи:
Дорога з перевалу до Протятого Каміння:
Автор – Андрій Бондаренко