Чорнухи. Скарбниця модерну

Чорнухи — селище  колишній центр Чорнухинського району Полтавської області. Козацьке містечко найбільше відоме як батьківщина українського філософа Григорія Сковороди, тут діє літературний музей з меморіальною садибою батьків Григорія Сковороди, встановлено йому пам’ятник.

Щодо походження топоніму «Чорнухи», крім декількох народних легенд, в тому числі і тієї, що апелює до козака-першопоселенця на ім’я Чорнуха, висуваються 3 версії:

співвідносить назву селища із уживаною в києво-руські часи назвою племені торків «чорні» за їх більшу смаглявість (існували вживані звороти «пішли до чорних», «пішли до чорнух»), які (точніше їх частина) у цих місцинах несли кінну військову службу на боці Київського князя. Начебто, так могла скластися назва фортечного містечка, а потім вже й всього поселення — Чорнухи. На підтвердження цієї теорії, зокрема, висловлюється чорнухинець-історик Л. В. Падалка, який зазначає, що Чорнухи заснували племена туземного походження, від них і пішла назва поселення, також про те, що кочівники торки переходили до осілого способу життя і служили у київських князів, несучи варту на кордонах, писав і російський історик В. Й. Ключевський;

історик О. М. Лазаревський згадує у своїх працях, що в литовсько-руські часи жили бояри Чорнухи, які мали свої володіння на Лівобережжі, і, вочевидь, на землях нинішніх Чорнух, від чого і могла піти назва поселення;

ще одна версія полягає в тому, що за доби Київської Русі землі належали київському князеві, боярам, воєначальникам, дружинникам, і зокрема, землі Чорнух належали са́ме київському князеві, які в той час називалися чорними, а селяни чорносошними. Отже, можливо, від «чорних земель» і походить назва Чорнух.

Музей Г.С.Сковороди

У Чорнухах збереглося кілька прекрасних об’єктів, зведених у стилі модерн, і зокрема, прекрасні зразки українського модерну.

Земська трикомплектна школа Лохвицького земства. Збудована у 1913 році в стилі українського модерну за проектом відомого митця Опанаса Сластіона. Будівля П-подібна в плані, одноповерхова, прикрашена мереживом цегляних орнаментів, має шестикутні двері та вікна і дві високі декоративні башточки. На об’єкт вже виконана облікова документація і скоро школа стана офіційною пам’яткою архітектури.

Земська трикомплектна школа. 1913 р.
Міністерська двокомплектна школа. Збудована у 1900-03 роках, двоповерхова. Прямокутна, симетрична. Вхідна група підкреслена дерев’яним фронтончиком. Цінний взірець стилю історизм. Розташована поряд з музеєм Григорія Сковороди.

Міністерська двокомплектна школа. 1900-03 рр..

Земська лікарня. Збудована близько 1912 року за проектом Опанаса Сластіона. В будівлі лікарні була розташована і квартира лікаря. Споруда репрезентує стиль українського модерну. Вона унікальна для української архітектури початку 20 століття. Прикрашена вишуканим цегляним декором за мотивами народних орнаментів. На жаль, у 2016 році колишня лікарня пошкоджена перебудовами.

Текст із Вікіпедії, фото Максима Назаренка.