Дендрологічний парк “Софіївка” вважається одним із кращих та найгарніших парків України. У всеукраїнському конкурсі «7 чудес України» він зайняв третє місце. Це один із найбільш відвідуваних туристичних об’єктів країни – щорічно його відвідує понад 150 тисяч осіб.
Дендропарк «Софіївка» – пам’ятка садово-паркового мистецтва світового рівня. У червні 2000 року його було включено у Попередній Список ЮНЕСКО у змішаній категорії.
«Софіївку» збудував Станіслав Щенсний Потоцький – найбагатший магнат України кінця XVIII століття. Ініціаторкою будівництва була його майбутня дружина, відома красуня і куртизанка Софія де Вітт (пізніше Потоцька). Побувавши у багатьох відомих парках, і у парку сусідньої Білої Церкви, вона і собі захотіла щось подібне. Заклали «Софіївку» у 1796 році, і будували шість років.
Софія Потоцька була родом із малоазійських греків. Вона народилася у місті Бурса, й потрапила у юному віці в Константинополь, чи то в султанський гарем, чи в гарем якогось паші. З гарему її, якимось чином, викупив польський посол Боскамп-Лясопольський, якого вона пізніше обдурила, і заміж за нього не вийшла, хоча й перебралася на територію Речі Посполитої, де вийшла заміж за майбутнього коменданта Кам’янецької фортеці Юзефа де Вітта. Подейкують, що перебуваючи у шлюбі із Юзефом, Софія часто мандрувала і зраджувала чоловіка, зокрема із тим же Потоцьким, з яким одружилася у 1798 році. Пізніше вона зраджувала вже Станіслава із його старшим сином.
Парк проектував геніальний інженер та архітектор Людвіг Метцель. Він же керував будівельними та садівничими роботами. Працювали на зведенні парку переважно кріпаки Потоцького, які виконували титанічну працю, найчастіше безкоштовно. Результатом такої роботи стали величезні ансамблі гранітних брил – вони і нині найбільше вражають відвідувачів парку. Скелі, водоспади, гроти, фонтани, річка, яка протікає в тунелі, великий став із островом…
Парк будувався у скелястій долині річки Кам’янка. Посадковий матеріал – рідкісні інтродуценти, завозилися сюди з усього світу. Для цього Потоцький навіть фінансував будівництво пірсу в одеському порту. Привозили молоді саджанці, які потім акліматизували, але інколи везли вже дорослі дерева – їх із порту до Умані переправляли на возах.
Родині Потоцьких парк належав до 1832 року, потім його конфіскували у казну Російської імперії, за надання коштів польським повстанцям, Александром Потоцьким. Формально цар Микола І подарував парк своїй дружині – цариці Олександрі Федорівні, після чого він почав називатись «Царицин сад».
У 1836 році «Софіївку» передали в Управління військових поселень, до якого перейшло місто Умань та сусідні села. 23 роки парком керували військові, а у 1859 році він був переданий в підпорядкування Головного училища садівництва Росії.
1929 року, вже у радянський період «Софіївку» державним заповідником, хоча її частина залишилася на балансі сільськогосподарського інституту – так почали називати училище садівництва.
У 1955 році парк підпорядкували Академії наук УРСР – з того часу почався його планомірний розвиток, який став інтенсивнішим після здобуття Україною незалежності. Нині площа парку становить 179,2 га. У парку 108 пам’яток архітектури та мистецтва – альтанки, містки, павільйони, скульптури.
Текст та фото Романа Маленкова.
Велику статтю про “Софіївку” читайте на нашому сайті.
