Іванівське

Це село, що в Красноградському районі Харківщини та що зараз називається Іванівське (з 2016 року), менш ніж за 100 років встигло змінити назву чотири рази.

З самого початку свого заснування 1787 року село називалось Берестовеньки, і так було до 1933 року. Того року вирішили в черговий раз вшанувати Ворошилова, мало ж було населених пунктів з його ім’ям, то нічого, що цей рік буде чорним в історії України, головне порадувати керманичів. А тут якраз поряд два села з майже однаковими назвами (на іншому березі річки – Берестовенька, та й сама річка теж Берестовенька). І стало село називатись Ворошилове.

1957 року відмічали 40-річчя революції, ну як же без вшанування. Щось забагато Ворошилову уваги, хай село буде Октябрське. Ну і стало. В 2016 році назвали його Іванівське. Може виникнути питання, а чому ж не повернули первісну назву. Пояснюється легко.

Свого часу тут була одна з земляних фортець Української оборонної лінії –

фортеця Святого Іоанна, і була вона  найпершою спорудою серед інших 16 укріплень ціжї оборонної лінії. Її залишки знаходяться поблизу села.  Фактично вона була розташована в центрі лінії між Білевською і Орловською фортецями. Всі споруди з’єднувалися між собою валом і ровом. Їх головним призначенням був захист територій від татарських набігів.

Фортеця була досить потужною.  Будова мала форму квадрата. В ній було споруджено чотири бастіони, фортечний вал мав висоту близько десяти метрів, а по периметру фортеця була оточена ровом, глибина якого перевищувала чотири метри. Двір мав площу півтора гектара, в центрі збереглися залишки колодязя. Оборонну споруду названо імператрицею Анною Іоанівною на честь Святого Іоанна, в пам’ять про її батька і царя Іоана (Івана) Олексійовича.

У 1911 році у селі, що на той час було центром волості, збудували земську школу. Вона й до цього часу виконує свою функцію. До 1938 року була початковою, до 1956 – семирічною, до 1987 – восьмирічною, потім повною середньою. З 2017 року – філія Красноградського багатопрофільного ліцею.

Текст та фото Ігоря Дорожка та Максима Назаренка.