Про Качкарівку, із її церквою авторства Бернардацці, ми вже писали, але маємо згадати ще раз.
Проект Покровської церкви відомий архітектор Олександр Бернардацці, автор багатьох будівель у Одесі та Кишиневі, представив у 1905 році. Але коштів на будівництво не було, тому його відклали. У 1907 році архітектор помер, а будівництво почали чи то у 1910-му, чи у 1912-му, на кошти парафіян. Зводили храм у стилі цегляного модерну із ухилом у неовізантійський історизм.
Храм розташований за 400 м від Каховського водосховища, яке біля Качкарівки має ширину близько 8 км. Місцевість дуже красива і церква прекрасно у неї вписана. Єдине, що вносить дисгармонію у архітектурну картину храму – це шатроподібний купол дзвіниці. Усе невізантійське і єпархіальний російський купол. Ну як на корові сідло.
В 30 роки минулого століття храм закрили, вивезли все начиння і дзвони. Через кілька років у селі з’явилася група активістів, які зібрали підписи за відкриття храму, і не побоялись звернутись із таким проханням до влади. Сталося диво – церкву дозволили відкрити.
В часи окупації у Другу світову у храмі був склад збіжжя. Перед відступом на дзвіниці була позиція німецького снайпера, знищуючи яку радянські війська пошкодили храм. У 50 роки пошкодження були відремонтовані коштом Одеської єпархії, а у 1980-х храм повністю відреставрували.
В селі ходить легенда, що першу маленьку Покровську церкву на цьому місці, звів Потьомкін до приїзду імператриці Катерини ІІ, щоб «матушкє» було де відпочити, перекусити і помолитися. Чи це правда – невідомо.
Храм у Качкарівці вважають одним із найгарніших на Херсонщині, але дорога до села дуже погана, принаймні була такої у 2019 році.
Текст та фото Романа Маленкова.
