Недалеко від Кременчука, на південь від його передмістя Крюків, лежить велике село Кам’яні Потоки. Більшість мешканців райцентру знають його за модним готельно-розважальним спа комплексом Потоки Хауз – я теж вперше почув про це село, коли побачив територію комплексу із протилежного боку Дніпра, від Горішніх Плавнів. Але зовсім не готель є головною пам’яткою села. Я б сказав би, що головна пам’ятка – колишня земська, а нині звичайна середня школа, комплекс якої був зведений на початку 20 століття в стилі українського архітектурного модерну.
Школа в Кам’яних Потоках досить оригінальна. Цей проект, із широкою баштою, приписують метру українського модерну, Опанасу Сластіону, але він майже не схожий на відомі школи Лохвицького земства, які точно проектував Сластіон. Башта школи у Кам’яних Потоках значно ширша, та й інші відмінності присутні. На жаль, про школу у Кам’яних Потоках, як і про таку ж школу у сусідніх Садках, ніякої інформації немає – вона або не збереглася, або її ще не знайшли.
Біля земської школи стоїть величезний комплекс парафіяльної Покровської церкви, яку звели у 1913 році у стилі цегляного модерну, на потужному гранітному підмурку. В радянські часи із храму збили хрести, демонтували купол, розібрали дзвіницю. Від 1983 року тут працював музей наукового атеїзму, який виселили аж у 1990 році. У 1994 році відновили купол, а через рік відбудували дзвіницю. Пізніше звели будинок священика і якісь інші будівлі, через що церковний комплекс дещо втратив колорит – дуже вже багато сучасного декору в ньому. Але церква, навіть не зважаючи на її «неоруський» стиль, виглядає доволі привабливо і велично.
Текст та фото Романа Маленкова.
