Києво-Подільська бурса, – десь тут ходив Хома Брут

В пізьорадянські часи «бурсами» зневажливо називали трофтехучилища. Можливо тут спостерігався відгомін ще давніх часів, коли «бурсами» називали гуртожитки для бідних студентів, а останніх, відповідно, – «бурсаками». Бо прорватися до університетів-інститутів, навіть при декларованій в СРСР рівності, школярам із віддалених сіл чи робітничих околиць було непросто. Їм світила лише одна дорога – до «бурси» (ТУ чи ПТУ).

Щодо справжньої бурси, що на теренах НаУКМА, – то історія її досить давня.

Першу бурсу для Колегіуму, ще на той час дерев’яну, в огорожі Братського училищного монастиря збудував ще Митрополит Петра Могила. Звісно на будівництві він колоди не тягав, але виділив на те кошти та дав своє благословення.  В 1719 р. коштом митрополита Рафаїла Заборовського i його попередника Івана Кроковського.

Досить суворі умови, в яких в яких жили завжди напівголодні бурсаки, сформували ціле Бурсацьке братство. Романтичні замальовки з життя тогочасних бурсаків можна знайти в творах Миколи Гоголя, Василя Наріжного та інших авторів. Вічно голодні, але веселі бурсаки утворили специфічний (часом із присмаком дрібного криміналу) клан, без якого неможливо було уявити життя старого Подолу.

Бурсаки на Подолі, 17 ст. Художнє зображення на Поштовій площі. Фото І. Парнікози, 2018 р. (myslenedrevo.com.ua)

1760 р. було придбано земельну ділянку землі біля церкви Миколи Набережного і 1765 р. постала нова  бурса на кам’яній основі. Роботи з деревом виконував майстер Петра Неділка, кам’яні – вихованець Академії, видатний apxiтeктop Іван Григорович-Барський. Враховуючи постійні пожежі, що спустошували Поділ з регулярністю приміських електричок, від дерева незабаром вирішили відмовитися і 1778 року на старій кам’яній основі постала вже повністю мурована споруда, яку ми бачимо й сьогодні. Її проект розробив вже згаданий Іван Григорович-Барський, а кошти на те виділив митрополит Гавриїл (Григорій Кременецький).

Видовжений одноповерховий корпус мав два бiчнi виступи у напрямку вулицi, прикрашенi барочними фронтонами. У 1809-1811 рр. за проектом архiтектора А. Меленського було надбудовано другий поверх, будiвлю обряджено класицистичним «вбранням», притаманним XIX ст.

Середню частину прикрашено чотириколонним портиком, з’явилися колони та трикутні фронтончики над вiкнами.

У 1819-1832 рр. у стінах  бурси діяла семінарія, потім – Києво-Подільське духовне повітове училище.

У середині XIX ст., будинок віддали під шпиталь. Тоді крім внутрішнього перепланування, було закладено портик.

Нині в будівлі старої бурси розміщуються Правнича клініка факультету правничих наук, Приймальна комісія, Науково-педагогічний центр доуніверситетської підготовки та Освітні студії НаУКМА.