В пізьорадянські часи «бурсами» зневажливо називали трофтехучилища. Можливо тут спостерігався відгомін ще давніх часів, коли «бурсами» називали гуртожитки для бідних студентів, а останніх, відповідно, – «бурсаками». Бо прорватися до університетів-інститутів, навіть при декларованій в СРСР рівності, школярам із віддалених сіл чи робітничих околиць було непросто. Їм світила лише одна дорога – до «бурси» (ТУ чи ПТУ).
Щодо справжньої бурси, що на теренах НаУКМА, – то історія її досить давня.
Першу бурсу для Колегіуму, ще на той час дерев’яну, в огорожі Братського училищного монастиря збудував ще Митрополит Петра Могила. Звісно на будівництві він колоди не тягав, але виділив на те кошти та дав своє благословення. В 1719 р. коштом митрополита Рафаїла Заборовського i його попередника Івана Кроковського.
Досить суворі умови, в яких в яких жили завжди напівголодні бурсаки, сформували ціле Бурсацьке братство. Романтичні замальовки з життя тогочасних бурсаків можна знайти в творах Миколи Гоголя, Василя Наріжного та інших авторів. Вічно голодні, але веселі бурсаки утворили специфічний (часом із присмаком дрібного криміналу) клан, без якого неможливо було уявити життя старого Подолу.
- Бурсаки на Подолі, 17 ст. Художнє зображення на Поштовій площі. Фото І. Парнікози, 2018 р. (myslenedrevo.com.ua)
1760 р. було придбано земельну ділянку землі біля церкви Миколи Набережного і 1765 р. постала нова бурса на кам’яній основі. Роботи з деревом виконував майстер Петра Неділка, кам’яні – вихованець Академії, видатний apxiтeктop Іван Григорович-Барський. Враховуючи постійні пожежі, що спустошували Поділ з регулярністю приміських електричок, від дерева незабаром вирішили відмовитися і 1778 року на старій кам’яній основі постала вже повністю мурована споруда, яку ми бачимо й сьогодні. Її проект розробив вже згаданий Іван Григорович-Барський, а кошти на те виділив митрополит Гавриїл (Григорій Кременецький).
Видовжений одноповерховий корпус мав два бiчнi виступи у напрямку вулицi, прикрашенi барочними фронтонами. У 1809-1811 рр. за проектом архiтектора А. Меленського було надбудовано другий поверх, будiвлю обряджено класицистичним «вбранням», притаманним XIX ст.
Середню частину прикрашено чотириколонним портиком, з’явилися колони та трикутні фронтончики над вiкнами.
У 1819-1832 рр. у стінах бурси діяла семінарія, потім – Києво-Подільське духовне повітове училище.
У середині XIX ст., будинок віддали під шпиталь. Тоді крім внутрішнього перепланування, було закладено портик.
Нині в будівлі старої бурси розміщуються Правнича клініка факультету правничих наук, Приймальна комісія, Науково-педагогічний центр доуніверситетської підготовки та Освітні студії НаУКМА.
