На роздоріжжі між Болградом та Ізмаїлом, при трасі Одеса – Рені, лежить велике село Кирнички. Засноване воно було невеликою групою українських уходників-втікачів, але у 1828-1830 рр. сюди прийшла значна кількість болгарських колоністів, і поселення отримало Кирнички (те саме, що і кринички, болгарською). У 1856 році Бессарабія потрапила під владу кнізівства Волощини і Молдови, і село отримало нову назву – Фантина-Дзінилор – колодязь фей, із румунської. Ця назва проіснувала до 1947 року.
Нині в селі мешкає трохи більше 2 тисяч осіб, із яких 88,5% рідною мовою вважають болгарську. Із давніх часів у селі збереглася Успенська церква, зведена у 1841 році. Її збудували із вапняку у стилі класицизму. Західний, північний та південний фасади прикрашені портиками тосканського ордеру. На церковному подвір’ї зберігся невеликий цвинтар із кам’яними старими хрестами.
Текст та фото Романа Маленкова.
