Село Гошів Hoszów розташоване за 6 км від Устриків Долішніх і за 5 кілометрів від кордону з Україною. В минулому це було бойківське село, але у 1951 році, під час операції “Вісла”, усіх українців депортували.
Заснували село у 1420 році. Із 1772 по 1918 роки воно перебувало, разом з усім краєм, у складі Австро-Угорщини, а потім потрапило до складу новоствореної Польщі. У 1939 році територію Підкарпаття приєднали до УРСР, вона увійшла до Дрогобицької області, в тому числі і Гошів. А у 1951 році, в рамках договору між Польщею та СРСР про обмін територіями, село повернулося до Польщі, а селян примусово переселили у село Староварівку, Сталінської област – на Донбас.
У всі часи в Гшові домінувало українське населення: у 1182 році у селі нараховувався 308 жителів, з них 281 греко-католиків українців. А на 01.01.1939 в селі було 550 жителів, з них 480 українців-греко-католиків, 40 українців-римокатоликів і 30 євреїв. Отак.
В селі стоїть збудована у 1939 році дерев’яна церква святого Миколая. Її звели на місці та з матеріалу попереднього храму 18 століття. Під час Другої світової війни храм був ще не завершеним та використовувався як склад амуніції. Будівництво було остаточно завершено вже у 1947-1948 роках. Після виселення українців церква пустувала, поки в 1971 р. не її не пристосували під костьолл блаженної Броніслави, яким вона є і нині.
Текст та фото Романа Маленкова. Використано Вікіпедію.
