Ольштин Olsztyn мене сильно здивував. Не те щоб я думав, що це нове місто, без пам’яток та історії, але щоб наскільки все було цікаво і насичено… І ще він здивував мене своєю маловідомістю в туристичному світі. От чесно, є міста із значно меншою кількістю пам’яток, значно менш цікавими туристичними об’єктами, але значно відоміші ніж Ольштин. А тут і замок, і собори, і прекрасна німецька забудова історичного центру, і дві ратуші, і Коперник… Чудове місто.
В сучасному Ольштині 170 тисяч мешканців. Це столиця Вармінсько-Мазурського воєводства. Колись сюди депортували значну кількість українців із Підкарпаття, тому тут відносно велика українська громада, школа і греко-католицька церква. Точніше – Покровський кафедральний собор, який є головним храмом новоствореної Ольштинсько-Гданської єпархії. Щоправда, храм новий, тому для мене малоцікавий, на відміну, наприклад, від неймовірної готичної базиліки святого Якова, зведеної ще у 14 столітті, майже відразу після заснування міста. Ото велич.
Замок
Під час наших відвідин Ольштина, ми випадково припаркувались якраз біля базиліки, але за деревами на пагорбі не помітили її. Яким же був наш подив, коли відійшовши на якихось 50 метрів ми побачили масивну і високу (63 м) дзвіницю. Німецька готика, чи тевтонська, чи вармійська – як не скажи, усе буде правильно.
Ольштин до 1945 року називався Аленштейн Allenstein і був у складі Німеччини. І заснували місто теж німці – у 1345 році намісник Вармії Генрік фон Лютер заклав замок, навколо якого і виросло місто. Аж до 1772 року Ольштин перебував у складі Вармії – автономної теократичної держави, якою правив єпископ-князь. Про Вармію я вже згадував у постах про Фромборк та Лідзбарк-Вармійський, тому ще раз повторюватись не буду. Після 1772 року це була територія Пруссії, хоча у 1807 році сюди було заскочили французи, а у 1920 році, на референдумі, 98% мешканців Ольштину проголосували за те, щоб залишитись із Німеччиною. Польським Аленштейн став лише у 1945 році, тому уся старовинна забудова міста німецька, навіть класнючі кам’яні залізничні віадуки, зведені наприкінці 19 століття.
Ольштин був капітулярним містом Вармії – тут була резиденція єпископа-князя – Ольштинський замок. Звичайно, нині це головна міська пам’ятка. Тут Музей Вармінсько-Мазурського регіону. Замок стоїть на пагорбі над рікою Линою. Звели його у 1348-1353 рр. в готичному стилі. В основі замку велика оборонна вежа, висотою у 40 метрів, церква та дві великі будівлі, які виконували функції і палацу єпископа, і казарм, і житла для монахів. Навколо замку в давні часи було ще декілька оборонних ліній, із мурами, валами та ровами, але до нашого часу вони не збереглися.
У 1516-1521 рр., із невеликою перервою, адміністратором Ольштинського замку був канонік Миколай Коперник. Він жив у північно-східному крилі, його кімната збереглася. В замку він написав кілька наукових праць і здійснював спостереження за планетами. Недалеко від замку стоїть пам’ятник великому вченому.
Покровський собор
Гарнізонна церква
Коперник
На захід від замку стоїть гарнізонна церква Богоматері, зведена у 1913-1914 рр. за проектом берлінського архітектора Людвіга Діма. Це чудовий зразок німецької неоготики, який, до того ж, має роздвоєний верх високої (58 м) вежі. До 1945 року це був євангельський храм, але нині римо-католицький.
Ольштинська старувка розташована на схід від замку,навколо Старої Ратуші – готичної будівлі, зведеної на зламі 15-16 ст. це площа Ринок і тут повно колоритних кам’яниць, в яких нині кав’ярні і ресторанчики. В північній частині збереглося дві міські брами – Верхня та Висока, а ще північніше – Нова Ратуша, яку збудували після появи в Ольштині залізниці та залізничного вокзалу, який змістив центр розвитку міста на північ від старувки. Нова Ратуша зведена у стилі неоренесансу, в ній нині міський уряд, а навколо багато цікавих будинків, зведених на початку 20 століття.
У Ольштині немало цікавих пам’яток, про які я не згадав у цій коротенькій статейці. Треба їхати, щоб всі їх побачити наживо.
Текст та фото Романа Маленкова.
Стара ратуша
Нова ратуша
