Недалеко від Команчі, кілометрів за сорок від кордону із Україною, у міжгір’ї, на річці Репедьці, лежить українське село Репедь Rzepedź. Українців (лемків) тут майже не залишилось – їх депортували під час операції «Вісла», але є українська церква, зведена у лемківському стилі.
Перша документальна згадка про Репедь датується 1526 роком. Не буду описувати усі перипетії із змінами власників – про це є у Вікіпедії, зазначу лише, що у 1939 році у селі мешкало 1060 осіб – 990 українців, 50 поляків і 20 євреїв. А у 1918 році село Репедь входило до складу Команчанської республіки.
Окраса Репеді – дерев’яна церква святого Миколая, збудована у 1824 році. За архітектурою це храм східно-лемківського типу, зведений у лемківському стилі. Стоїть на кам’яному фундаменті, має три зруби і три бані. Стіни вкриті гонтом. Є ще й дзвіниця, яка стоїть окремо.
Після операції «Вісла» парафіян греко-католиків у селі майже не залишилось. Його заселили поляками римо-католиками, а церкву перетворили на римо-католицьку каплицю. Але у 70-роки українці почали потроху повертатись у Репедь. Вони звернулися до римо-католицького єпископа із проханням повернути церкву. У 1976 році єпископ дозволив проводити богослужіння у Миколаївській церкві, але лише на свята. А у 1987 році храм повністю повернули греко-католикам. Нині він у прекрасному стані, хоча старовинне церковне начиння та ікони були розграбовані щеу 40-роки.
Текст та фото Романа Маленкова.
