Замок Яновець Janowiec стоїть на високому пагорбі над Віслою, у Пулавському повіті Люблінського воєводства. Його збудували у стилі ренесансу у 1508-1526 роках, на кошти Миколая Фірлея, майбутнього старости Казімежа. У 1565–1585 роках твердиню було перебудовано у стилі пізнього ренесансу – маньєризму. Роботами керував італійський архітектор Санті Гуччі, із Флоренції.
Як і більшість польських замків, Яновець був зруйнований під час “Шведського потопу” у 1656 році, але, на відміну від більшості, його відбудували. Новим стилем замку стало бароко, а реконструкцією керував голландець Тильман ван Гамерен. В той час замком володіла родина Любомирських, яка і фінансувала відбудову. Але у 1783 році Любомирські втратили замок – Єжи Марцін програв його у карти Миколаю Пясковському. Тоді і почався занепад твердині. Пясковські спочатку розпродали майно замку, а потім і сам замок. Новими власниками стали Ославські, які продовжили розпродаж – зник навіть мармур із стін.
У 20 столітті, між війнами, було зроблено спробу відновити замок, але без толку. От він і нині стоїть мальовничою руїною, прикрашаючи село Яновець, та притягуючи туристів. Він вартий відвідування. Прекрасний зразок маньєризму у синтезі із бароко, в оборонній архітектурі. Нині замком володіє музей Вісли (із Казімєжа Дольного), який у 1993 році провів консервацію та реконструкцію (не плутайте із реставрацією) споруди.
Ще однією окрасою Яновця є храм святого Станіслава, зведений у готичному стилі у 1350 році, та перебудований у стилі ренесансу, все тим же флорентійцем Санті Гуччі. В храмі розташовані гробівці родини Фірлей.
Текст та фото Романа Маленкова.
Замок
Церква святого Станіслава
