У 1882 році ця ділянка належала Афігоногену Сопоцинському. У 1899 році її купив Дмитро Коляда – колишній селянин, який розбагатів і перебрався у Київ. А потім і прізвище собі змінив із Коляда на Колядін. Саме Дмітрій Колядін і замовив архітектору Владіміру Ніколаєву зведення прибуткового будинку, який завершили за рік. Цей будинок став одним із кращих зразків неоренесансу у Києві. Розташований він за адресою – Велика Житомирська, 38.
Чотириповерховий, цегляний, у плані Т-подібний, односекційний, нижній поверх з великими вітринами й бічним проїздом, композиція головного фасаду симетрична, з двома бічними ризалітами малого виносу з балконами. Ризаліти акцентовано трикутними фронтонами і кінцевими вежами у вигляді зрізаних пірамід у стилістиці французького ренесансу 16 ст. У вирішенні фасаду активну роль відіграє поєднання прямокутних і аркових віконних прорізів, розміщених на рівні четвертого поверху.
Вхід до будинку по центру також підкреслено арковою перемичкою. Пишна пластика фасаду сформована цегляним декором і різноманітними за рисунком гіпсовими деталями у стилі ренесанс – замковими каменями віконних перемичок, міжповерховими тягами, орнаментальними вставками рослинного характеру, скульптурними голівками у круглих нішах бічних фронтонів. Добре збереглися первісні опуклі ажурні грати балконів, над вхідними дверима – невеликий вітраж.
З серпня 1901 до серед. 1909, 1922–28 у квартирі №1 цього будинку проживав Ляскоронський Василь Григорович (1859–1928) – історик, археолог, нумізмат, громадський діяч. 1891 – 1907 – викладач історії і географії 3-ї гімназії, 1907–09 – приват-доцент на кафедрі російської історії Київського університету св. Володимира, 1909–22 – професор Ніжинського історико-філологічного інституту. У 1922–24 – професор Археологічного інституту в Києві, завідувач нумізматичного відділу Музейного містечка у Лаврі. Брав активну участь у роботі ВУАН – Археологічного комітету, історичної секції, зокрема в Комісії Києва і Правобережжя. 1927 здійснив археологічні дослідження Золотих воріт. Автор праць: «Городища, кургани та змійові вали» (1899, 1905), «Гійом-Левассер де Боплан і його історико-географічні праці про Південну Росію» (1901), «Минуле. м.Трипілля» (1903), «Київський Вишгород в удільно-вічевий час» (1913), «Римські монети, які знайдено на території м. Києва» (1927) та ін.
При написанні використано: Звід пам’яток історії та культури України.
Будинок має великий мурал “Святий Юрій”, який у 2014 році створив художник Олексій Бордусов. Він виконував роботу роботу під впливом тогочасних подій, зокрема анексії Криму й війни на Донбасі. Художник пояснював: «Сюжет моєї роботи відображає події в країні і символізує боротьбу добра зі злом в цілому. Це — інтерпретація класичного образу боротьби зі змієм. Змій в даному контексті — всі ті біди, які випали на нашу землю — агресія внутрішня і зовнішня, ненависть, війна та її жертви».
Текст із Вікіпедії.
Фото Романа Маленкова.
