Починаючи від 1895 року у Києві вирувала будівельна лихоманка. Старі, часто дерев’яні будинки зносилися, і на їх ньому місці ставили нові муровані багатоповерхові. У проміжок від 1898 до 1901 рр. збудували близько тисячі кам’яних будинків. То були будинки, які часто зводилися під заставу нерухомого майна (таким майном ставала сама новобудова). Квартири у цих будинках повинні були здаватись в оренду й приносити фінансову вигоду інвестору. Їх називали прибутковими будинками.
Серед десятків архітекторів, які долучилися до будівельної лихоманки, був і губернський інженер Володимир Безсмертний – майбутній багаторічний головний архітектор Києва. На замовлення дружини чиновника, Людмили Павлівни Максимової, у 1899-1900 рр. Безсмертний, на розі вулиць Олександрівської та Ігорівської, 34/5 (нині Сагайдачного, 10/5) звів великий триповерховий із підвалом прибутковий будинок.
Кошти на будівництво чиновник Максимов взяв у кредит під невеликі відсотки. Заставою був сам будинок, який був записаний на дружину. Вже за кілька років він окупився й почав приносити чистий прибуток.
На даху будівлі, яка була однією із найбільших на Подолі, Безсмертний розташував криті металом під «луску» великі шатрові вежі із ажурними завершеннями. Шатрові вежі нині збереглися лише на чоловій частині Г-подібної у плані будівлі по вулиці Сагайдачного.
Фасад першого поверху неодноразово перероблявся, щоразу пристосовуваний для потреб розміщених там торговельних закладів. Так само зазнали перепланування і інтер’єри.
Сходові клітини мають великі вікна у бік двору. Коване огородження парадних сходів зроблене із неабиякою майстерністю вирізняється надзвичайною оригінальністю та несхоже на інші київські парадні сходи.
На жаль, частина будівлі перебуває нині у незадовільному стані, приміщення покинуті.
При написанні використано книгу: Малаков Д.В. Архітектор Безсмертний. Доцільність і естетика. – К.: Кий, 2013.
Фото Романа Маленкова.
