В Золочівському районі, біля Сасова, розташоване невелике село Ушня. Назва села пов’язана із річкою Західний Буг, яка тече на південній околиці й походить чи то від слова “ухо”, чи від “устя”.
У документі від 18 листопада 1452 року поселення Ушня (Vschnya) згадується як королівське село, є також згадка 1452 року. Проте пізніше село стало частиною Білого Каменя, від якого відмежувалось лише 1614 року. У 1869р. мало 1295 мешканців, 1880 року – 1677 (1398 поляків, 279 українців), причому 1170 були римо- і 411 греко-католиками. 1900 року в Ушні проживало 2088 осіб, у тому числі близько півтори тисячі римо-католиків, а нині село нараховує менше півтисячі мешканців.
У 19 столітті в Ушні була дерев’яна греко-католицька церква. У 1904 році на її місце поставили муровану, зведену у типовому для Галичини того періоду, неовізантійському стилі. Освятили церкву на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці. Трохи раніше в селі збудували костьол святого Юзефа. Обидві споруди збереглися, але у різному стані. Якщо церква доглянута й відремонтована сучасними матеріалами, із близкучою зеленою банею, та золотим навершям, як у московського патріархату (через це храм схожий на безсмаковий новобуд), то костьол обшарпаний, з облупленим тиньком. За відсутності парафіян римо-католиків, без охорони держави, він приречений на запустіння й руйнування.
Костьол та церква
Ось що пише про костьол в Ушні сайт “Костели та каплиці України“:
Після ІІ світової війни більшість парафіян-поляків разом із костельним майном виїхала до Польщі, а храм радянська влада традиційно використовувала як колгоспний склад. З 90-х років колишня римсько-католицька святиня пустує та поступово руйнується (її фасад досі містить скульптури святих Петра, Павла і Йосифа). Правда, завдяки ініціативі одного із мешканців Ушні в костелі було облаштовано виставку домашньої ікони, тобто тих образів, які в місцевих домівках вже стали непотрібними та раніше спалювались чи викидались на сміття. Інколи у храмі звершують богослужіння для гостей із Польщі, що пов’язані із Ушнею через проживання тут своє чи своїх родичів.
В Ушні збереглася будівля старого дерев’яного водяного млина. Щоправда він теж покинутий і руйнується, й про те, що це був дійсно млин нагадують старі жорна, всередині будівлі.
Текст тс фото Романа Маленкова.
