Палац Юсупових в Кореїзі – це найбільш таємничий палацово-парковий комплекс Криму. Весь період його існування закутаний в таємниці, яких він не розкриває і нині. Варто лише згадати історію Ялтинської (Кримської) конференції 1945 року. Про неї завжди розповідають екскурсоводи в Лівадійському та Алупкінському (Воронцовському) палацах – найвідоміших у Криму. Типу під час конференції в Лівадійському палаці мешкав Рузвельт, Черчілль жив у Воронцовському, а от де ж перебувала радянська делегація на чолі із Сталіним? В Юсуповському палаці, в Кореїзі. Це ж зовсім недалечко від Лівадії і Алупки, але чому ж туди не возять екскурсії?
В цьому палаці мешкав убивця Гришки Распутіна, нащадок пророка Магомета і чоловік імператорської племінниці Фелікс Юсупов. Два роки відпочивав тут інший Фелікс – кривавий очільник ЧК – Дзержинський. А у 1945 році в покоях палацу мешкав Молотов, його ж безпосередній начальник, генералісимус Сталін, спав у цей час в глибокому підвалі палацу, на залізному тапчані вкрившись шинелю. Невже про це не цікаво було б послухати екскурсантам? Звичайно, цікаво, як і подивитись на прекрасний витвір геніального Краснова, на розкішний парк із колекцією кам’яних левів, на казкові краєвиди моря та зубців Ай-Петрі. Але ні, це тільки зовні ми трохи схожі на Європу, насправді ж – ортодоксальна і дика імперія інків у якій зовсім немаленьким надбаннями народу можуть користуватись лише вибрані.
Колекція левів у Юсупівському палацово-парковому комплексі
Нині палац Юсупова – режимний об’єкт у власності СБУ. Одночасно це оточений височенним муром «готель по дзвінку». Побачити його можна лише з пагорбу-оглядового майданчика, який розташований біля селищної ради у Кореїзі. Або під час екскурсії… Все таки екскурсії до палацу проводити почали. Раз на тиждень. Квитки можна придбати у Місхорі (в парку, або у санаторіях). Серед усіх кримських палаців Юсупівський найдорожчий – 70-100 грн. за прохід з екскурсією (2011 рік). Самостійно на територію ви не потрапите, адже відкритого доступу немає. Також слід зазначити, що екскурсія можлива лише за відсутності гостей у палаці.
Першою власницею великого маєтку у Кореїзі була княгиня Анна Сєргєєвна Голіцина, в дівоцтві Всєволожская. Дочка казково багатого генерала, вона вже немолодою побралася із князем Іваном Голіциним. Відразу після вінчання Анна віддала князю портфель із величезною сумою грошів: «Вам гроші, мені титул». Після цього вони більше не бачились.
Господарський флігель
Добудований “Голіцинський готель“
Княгиня була членом таємного релігійного товариства. Після заборони таємних товариств у 1822 році її вислали із Петербурга. Голіцина вирушила до Криму хрестити татар та поширювати християнське вчення. Свою місіонерську місію вона здійснювала із невеликого татарського села, яке називалося Кореїз. Тут, на скелях, вона збудувала будинок та розбила сад. Життя Голіцина вела аскетичне і дивне, одягалася у чоловічий одяг, часто їздила верхи.
Від часів Голіциної в маєтку нині залишилося небагато. Це частина парку та винні підвали, над якими свого часу стояв невеликий будинок з двома баштами. Цей будинок вже в період української незалежності було добудовано й перетворено на люксовий готель «по дзвінку» (лише для обраних).
Померши бездітною свій маєток княгиня заповіла дочці своєї подруги баронеси Крюденер Жульєтті Беркгейм та своїй сестрі Софії Мещерській. Згодом маєток опинився у власності дочки Мещерської та її чоловіка, брата дружини Пушкіна, Івана Гончарова.
Парк
У 1867 році великий маєток у Кореїзі Гончарови продали імператорському генерал-ад’ютантові Феліксу Сумарокову-Ельсону. Його син Фелікс Феліксович одружився на Зінаїді Юсуповій, яка була останньою із роду князів Юсупових. Імператор дозволив Сумарокову-Ельсону взяти прізвище та титул дружини. У 1887 році у них народився син, знову ж Фелікс Феліксович, який став чи не найвідомішим представником роду Юсупових.
Рід Юсупових був одним із найбагатших в імперії. Самі князі вважали, що починався він від Абубекіра Бен Райока, нащадка пророка Алі, племінника Магомета. Його нащадки були великими правителями в Єгипті та Сирії. Один з них пішов з Аравії до Азова та Каспію і став ханом Ногайської орди.
Прізвище Юсупові походить від Юсуфа – бія (правителя) Ногайської орди. Один з правнуків Юсуфа – Абдул Мірза був хрещений й узяв собі прізвище Юсупово-Княжево, яке згодом трансформувалося в Юсупов. Досить цікавою є історія хрещення Абдул Мірзи. Якось гостював у нього московський патріарх Іоаким. В той час був піст, а татарський правитель, не знаючи православних звичаїв, нагодував патріарха гускою (яку той прийняв за рибу). Іоаким похвалив смачну рибу, а татарин взяв і видав таємницю, що то не риба, а гуска. Патріарх розгнівався й пожалівся царю. Цар теж розгнівався… Щоб зменшити гнів царя Федора Алєксєєвіча Мірза пообіцяв прийняти православну віру, охрестився Дмитрієм й прийняв прізвище Юсупово-Княжево. Тієї ж ночі йому явилась мара, яка сказала, що за зраду віри в майбутніх поколіннях Юсупових буде не більше одного спадкоємця чоловічої статі в кожному коліні, який прожив би більше 26 років. І як це не дивно, прогноз цей збувався чітко. Наприклад, у останнього представника роду, Фелікса Юсупова-молодшого, було троє братів. Двоє з них померли ще дітьми, старший брат – Ніколай був застрелений на дуелі, не доживши до 26 років кілька місяців.
Винні погреби, що були переобладнані в бункер. На останньому фото спальня Сталіна
Вершина Ай-Петрі із Юсупівського парку
Будівництвом палацу та парку в Кореїзі займався Фелікс Юсупов-старший. Його парк був просто перенасичений різноманітними скульптурами, особливо багато було левів. Частина цієї колекції збереглася до наших днів. Збереглися й винні підвали, які в радянські часи перетворили на бункер.
Палац неодноразово перебудовувався. Остання перебудова датується 1909-1914 рр. Тоді його реконструював видатний архітектор Краснов в неоромантичному стилі з елементами італійського ренесанса. З боку моря його несиметрична будівля має два та три поверхи, з боку гір – один та два. Феліксу Юсупову-молодшому палац не подобався. В своїх спогадах він писав: «Имение в Кореизе было большим, довольно уродливым строением из серого камня, более уместным в городе, чем на берегу моря». Я дозволю собі не погодитись із вбивцею Распутіна, а ви вирішуйте самі.
Фелікс Юсупов-молодший взагалі був дивною людиною. У дитинстві він страждав лунатизмом, а також любив одягатись в жіночий одяг. Останній гріх не полишав його і в дорослому віці. Відомо, що він інколи перевдягався у проститутку й гуляв вулицями Петербургу. При цьому його дійсно сприймали за жінку, адже мав він тонкий стан й подібне до жіночого обличчя (був дуже схожим на свою красуню-матір), й «знімали» клієнти… Незважаючи на дивні збочення Юсупов все ж одружився. І не на кому-небудь, а на племінниці імператора Ніколая ІІ княжні Ірині Алєксандровні.
Юсупівський палац
Вбивство Юсуповим улюбленця й радника імператриці, сибірського «старця» Гришки Распутіна – історія дуже заплутана. І не мені намагатись розплутувати її. Якщо чесно, не маю ніякої поваги ні до Фелікса Юсупова-молодшого ні до зирянина-комяка Распутіна (от не розумію як такого можна намагатись канонізувати – дика все таки країна).
Родина Юсупових щоліта приїжджала в Крим на відпочинок. Жили вони у Коккозах (сучасне Соколине), де мали дачу, але частіше в палаці у Кореїзі. Тут влаштовувалися величезні бенкети та свята. Неодноразово на цих святах бували представники царської родини. Слід зазначити, що Юсупови, у пам’ять про далеких предків, святкували й усі мусульманські свята. Після жовтневої революції 1917 року Юсупови вже постійно жили у Криму. А у 1919 році вони емігрували за кордон й більше ніколи не повертались до Росії. Палац було націоналізовано.
З початку 20-х років Юсупівський палац належить ВЧК (Всесоюзной чрезвычайной комиссии), як державна дача №4. У 1925 та 1926 роках тут відпочивав Фелікс, але вже не Юсупов, а Железный-Дзержинський. Винні льохи тоді було перетворено на бункер.
Вестибюль (холл)
Кабінет Сталіна
Більярдна
Рояль, на якому грав Молотов
Спальні
Один із санвузлів
Їдальня
Невеликий, захований у паркових хащах, розташований далеко від моря на гірській терасі палац дуже сподобався Сталіну. Та ще й з бункером. Тому саме його вибрав він за резиденцію на початку 1945 року, під час Кримської (Ялтинської) конференції. У покоях палацу тоді мешкав міністр іноземних справ СРСР В’ячеслав Молотов. Сталін же у палаці лише працював, а ночував він у бункері. Чи то від великого страху, чи то від бажання відчувати себе аскетом. Сталінський кабінет зберігся, так само як і більярдна із кінопроектором (сухорукий Сталін у більярд не грав, але любив спостерігати за грою й дивитись фільми). Гарно збереглися санвузли та спальні, вітальні та їдальня. Саме у цій їдальні влаштовувався святковий обід на честь Рузвельта та Черчілля.
Нині палац поділено на три покої – «Сталін», «Молотов» та «Юсупов». До 21 століття ці покої могла бачити лише правляча верхівка СРСР та України. З 2002 року таємничу завісу дещо підняли – до палацу інколи почали пускати екскурсії. З однією із них мені пощастило потрапити до цього красновського шедевру. Хоча він і нині належить СБУ і якщо тут «хтось» перебуває – про екскурсію і не мрійте. Щоб потрапити на екскурсію, зайдіть до вестибюля лікувального корпуса санаторія «Місхор» (це в Місхорі поряд із Алупкінським шосе) – там є екскурсійне бюро, яке раз на тиждень організовує візити до Юсупівського палацу. В Місхорському парку є розкладки іншої турфірми, але там вартість вище (там ви заплатите додаткові 30 грн. за автобус, який провезе вас якихось 700 метрів).
Текст та фото Романа Маленкова
